Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
== Хід подій ==
Майже одразу після [[Переяславська рада|Переяславської Ради]], між Україною та [[Московське царство|Москвою]] почалися тертя та непорозуміння. Спочатку Москва проголосила війну Польщі, і з московським військом пішли на [[Білорусь]] [[козаки]] під проводом наказного [[гетьман]]а [[Золотаренко Іван Никифорович|Івана Золотаренка]]. Населення БілорусіБілоруси радо визнавало владу [[гетьман]]а і, приймало козацький устрій. Проте, московськіМосковські [[Воєвода|воєводи]] мали приєднувати білоруські землі до Московщини. Союз України з Москвою викликав союз [[Кримське ханство|Криму]] з Польщею.
 
[[Файл:Karl X Gustav målning.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Карл X Густав]]
[[Файл:Jan Kazimier. Ян Казімер (1667).jpg|міні|ліворуч|180пкс|Ян II Казимир]]
Спільні сили [[Татари|татар]] та поляків почали з осени [[1654]] року руйнувати [[Поділля]], [[Брацлавщина|Брацлавщину]], заходили до [[Біла Церква|Білої Церкви]], двічі були відбиті від [[Умань|Умані]]. Країна була зруйнована, обернена на пустелю, людність тікала на [[Слобожанщина|Слобожанщину]] (тоді втікачі з [[Герасим Кондратьєв|Герасимом Кондратьевим]] на чолі заснували м. [[Суми]]). В [[Дрижипільська битва|бою на Дрижиполі]] в січні [[1655]] року згинуло багато людей, але він не дав перемоги жодній зі сторін, хоч становище Польщі значно погіршало.
 
Влітку [[1655]] року шведські війська зайняли [[Познань]] і, [[Варшава|Варшаву]], а на початку жовтня — [[Краків]].
 
Тим часом [[Богдан Хмельницький|Богдан Хмельницький]] з воєводою [[Шереметєв Василь Борисович|ШереметьєвимВасілієм Шеремєтьєвим]] перенесли дії до [[Галичина|Галичини]], а на півночі було підкорено всю Білорусь та, [[Литва|Литву]] до [[Вільно|ВільниВільного]]. Населення [[Волинь|Волині]], [[Полісся]], Поділля визнало владу гетьмана. [[Святополк-Четвертинські|Князь Святополк-Четвертинський]] просив у гетьмана війська для охорони; під гетьманський реґімент просилися [[Радзивілл Януш (1612-1655)|князь Януш Радзівілл]] і, слуцькі князі. В [[1657]] роціроку прийняла українську владу [[шляхта]] [[Пінський повіт|Пинського повіту]]. Так- територія Української Держави поширилася на захід та, північ.
 
Становище Польщі було загрозливе. Шведський [[король]] [[Карл Х Густав]] зайняв Варшаву і Краків.; Додо нього приєднався [[курфюрст]] Бранденбурзький. Литва визнала владу Швеції., Королькороль [[Ян II Казимир|Ян-Казімір]] втік до [[Сілезія|Сілезії]].
 
Становище Польщі було загрозливе. Шведський [[король]] [[Карл Х Густав]] зайняв Варшаву і Краків. До нього приєднався [[курфюрст]] Бранденбурзький. Литва визнала владу Швеції. Король [[Ян II Казимир|Ян-Казімір]] втік до [[Сілезія|Сілезії]].
== Перелом у війні ==
З цієї здавалося б безнадійної ситуації врятувала Польщу [[дипломатія]]: вона звернулася до Москви з пропозицією [[перемир'я]] і, [[цар]]евіеви запропоновано польську корону після смерти бездітного Яна- ІІ Казимира. В [[1656]] році підписано у Вільні, без представників від України, сепаратне перемир'я.
 
[[Віленський мир]] розв'язав Б.Хмельницькому руки: мілітарний союз України з Москвою проти Польщі ([[Переяславська угода]]) втратив вагу, а більше від договору нічого не залишилося.
 
На козацькій Раді, скликаній у [[Чигирин]]і, всі присутні [[полковник]]и, [[осавул]]и, [[сотник]]и присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: "присягали собі, а не чужим [[монарх]]ам".
 
Сам Богдан Хмельницький розгорнув активну діяльність по створенню коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити "польське питання". До неї увійшли [[Швеція]], [[Бранденбург]], [[Трансільванія]], [[Молдавське князівство|Молдавія]], [[Валахія]] та [[Литва]]. Згідно з планами учасників коаліції Польща мала бути розділена між її членами, причому Україна (Велике князівство Руське) повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Швецією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул "Дідичного князя" (Великого князя) Князівства Руського.
 
1656-й рік був переломним в історії [[Гетьманщина|Хмельниччини]]. Звільнена морально від обов'язків, зв'язаних з мілітарним союзом з Москвою, Україна під проводом Богдана Хмельницького стала осередком ряду коаліцій, які охопили всю Східню Европу.
 
У [[1656]] року московський цар оголосив війну Карлу Х Густаву, що (призвела до тривалого протиборства Швеції та Московської держави).
 
Ще одного удару коаліції завдала [[Данія]], яка, під впливом [[Австрія|Австрії]], почала війну зі Швецією, що примусило Карла Х Ґустава вивести війська з Польщі., Заза ними пішла з Польщі й армія курфюрста БранденбургуБранденбурґу. Війська трансільванського князя опинилися ву крайвкрай важкому становищі, а сам князь [[Ракоці Юрій II|РакоціЮрій II Ракоці]] був змушений капітулювати.
<br/>Експедиційний козацький корпус, під командуванням полковника [[Жданович Антін|Антіна Ждановича]], повернувся в Україну.
 
Таким чином війська союзників зазнали поразки від поляків.
 
У 1656-57 рр. Богдан Хмельницький вів активні переговори з королем Карлом Х про утворення українсько-шведського військового та, політичного союзу, проте (смерть гетьмана не дозволила реалізувати ці плани).
 
Після смертісмерти Богдана Хмельницького, новий гетьман [[Іван Виговський]] розірвав остаточно відношеннястосунки з Московією, вів переговори зі Швецією, проте уклав з Польщею [[Гадяцький договір]].
 
== Воєнні дії ==
[[Файл:Battle of Warsaw 1656.PNG|міні|праворуч|270пкс|Шведський король Карл X в битві під Варшавою 1656]]
[[Файл:Territorial changes of Poland 1655.jpg|міні|праворуч|270пкс|Мапа Речі Посполитої під час Потопу]]
=== '''1655''' ===
* [[Битва під Уйсьцем (1655)|Битва під Уйсьцем]]
* [[Битва під Соботою]]
* [[Облога Ясної Гори]]
* [[Битва під Коросном]]
 
=== '''1656''' ===
* [[Битва під Голабем]]
* [[Битва під Ярославем]]
* [[Битва під Простками]]
* [[Битва під Філіпповим]]
 
=== '''1657''' ===
* [[Битва під Магеровом]]
 
* [http://referaty.com.ua/ukr/details/18801/4/ Богдан Хмельницький - найвидатніший гетьман України, Детальна інформація]
* [http://h.ua/story/159841/ Богдан Хмельницький- людина-легенда]
* ''[[Радослав Сікора|Р.Сікора]]: .'' З історії польських крилатих гусарів''. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
 
[[Категорія:Українсько-польські війни]]
Анонімний користувач