Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Ісая Балабан''' (світське ім'я — Іван; рік народження невідомий — † [[1619]], за іншими даними [[1620]]) — церковний, культурно-освітній діяч.
'''Ісая Балабан''' (світське ім'я — Іван; рік народження невідомий — † [[1619]], за іншими даними [[1620]]) — церковний і культурно-освітній діяч. Походив із шляхетської родини Балабанів, небіж львівського єпископа [[Балабан Гедеон|Гедеона Балабана]]. Один із діячів Балабанівського літературно-видавничого гуртка в [[Стратин|Стрятині]] та [[Крилос]]і. Архімандрит [[Унівська лавра|Унівського Свято-Успенського монастиря]] ([[1597]]). Був запрошений князем [[Костянтин-Василь Острозький|Василем-Костянтином Острозьким]] до [[Острог]]у, призначений ігуменом [[Дерманський монастир|Дерманського Свято-Троїцького монастиря]] ([[1606]]). Керував Острозькою друкарнею, яку перенесено [[1603]] до Дерманського Свято-Троїцького монастиря, а після [[1605]] повернуто до Острога. Брав участь у підготовці до видання перекладу з грецької мови збірки Федора Авукара проти єретиків ([[1611]]), який так і не був виданий. У рукописі міститься похвала Балабану, складена від імені одного з учнів Острозької школи. У королівському привілеї [[1620]] про Балабана згадано вже як про померлого.
 
'''Ісая Балабан''' (світське ім'я — Іван; рік народження невідомий — † [[1619]], за іншими даними [[1620]]) — церковний і культурно-освітній діяч. Походив із шляхетської родини Балабанів, небіж львівського єпископа [[Балабан Гедеон|Гедеона Балабана]]. Один із діячів Балабанівського літературно-видавничого гуртка в [[Стратин|Стрятині]] та [[Крилос]]і. АрхімандритАрхимандрит [[Унівська лавра|Унівського Свято-Успенського монастиря]] ([[1597]] р.). Був запрошений князем [[Костянтин-Василь Острозький|Василем-Костянтином Острозьким]] до [[Острог]]у, призначений ігуменом [[Дерманський монастир|Дерманського Свято-Троїцького монастиря]] ([[1606]] р.). Керував Острозькою друкарнею, яку перенесено [[1603]] р. до Дерманського Свято-Троїцького монастиря, а після [[1605]] р. повернуто до Острога. Брав участь у підготовці до видання перекладу з грецької мови збірки Федора Авукара проти єретиків ([[1611]] р.), який так і не був виданий. У рукописі міститься похвала Балабану, складена від імені одного з учнів Острозької школи. У королівському привілеї [[1620]] р. про І.Балабана згадано вже як про померлого.
 
== Джерела ==
 
[[Категорія:Українські релігійні діячі]]
[[Категорія:Балабани]]
Анонімний користувач