Лисець (селище): відмінності між версіями

Ще півсторіччя тому у Лисці віруваловирувало активне життя. Населення містечка було багатонаціональним та, різних конфесій. Поруч з українцями дружно жили поляки і, вірмени, які (оселилися тут ще на початку XVII століття). Тоді ж вірмени вибудували в Лисці свій дерев'яний храм, а 1883 року разом із місцевими римо-католиками перебудували його на кам'яний. Унікальність нового лисецького храму полягала в тому, що в ньому одночасно проводили богослужіння парафіяни латинської і вірменської релігійних християнських конфесій, а священиком переважно був етнічний вірменин, тому що міг справляти літургію за латинським і східним вірменським обрядом вірменською мовою. Однак самоюНайбільш примітною визначною пам'яткою храму був Чудодійний образ Пресвятої Богородиці з Лисцю, написаний, за словами вірменського львівського архієпископаархиєпископа [[ЯкубаЯкуб Стефан Августинович|Якуба Стефана Августиновича]] (1751—1783 рр.), капеланом Колумбом у XVI столітті зі стародавньої ікони Божої матері Вірменської, що тривалий час зберігалася у вірменському кафедральномукатедральному соборі [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. Ця [[ікона]] у ХІІІ столітті була привезена з [[Константинополя]] або з Вірменії, а в 30-ті роки ХХ століття, коли було знищено собор ікона зникла. За переказами, Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці з Лисця була дуже шанована представниками усіх християнських конфесій, яких можна було часто зустріти біля чудодійної ікони. За свідченнями очевидців, вірменська ікона багатьом допомогла позбутися хвороб. Опис чудодійної Лисецької ікони з'явився давно, про неї ще у середині XIX століття згадував історик-краєзнавець [[Садок Баронч]]. Після примусового виселення (депортації) польської, вірменської і частково української частки населення та закриття галицьких храмів почалося нищення й викрадення церковного майна. 1945 року о. [[Йозеф Могеровський]] (останній повоєнний канонік, помер 1950 р. у польському місті Гливице) зняв з іконостаса в лисецькому храмі Чудотворний образ Пресвятої Богородиці, який мав золоту корону, сріблу сукню і разом із частиною депортованих парафіян вивіз до Польщі. Цей чудотворний образ є зараз у вірменській церкві св. Трійці польського міста Гливіце. 1946 р. у храмі сталася велика пожежа, у якому живцем згоріли люди. Тоді ж було спалено церковний іконостас. Після цього тут було влаштовано рентген-кабінет, а в 1961 році в костелі зробили кінотеатр. Лише за часи Незалежності України храм повернули парафіянам. Про Чудотворну ікону з Лисця ще відомо, що 3 вересня 1989 року у Гливіце відбувся обряд коронації чудотворного образа освяченого [[Папа Римський|Папою Римським]] [[Іван Павло ІІ|Іваном Павлом ІІ]].