Вікіпедія

Галицький замок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28:
 
== Подальша історія ==
[[1436]] року був наданий молдавському господарю [[Ілля I|Іллі I]] (після складання ним присяги на вірність польському королю Владиславу III Варненьчику у Львові). Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.
 
У <br/>1509 р. дерев'яний замок витримав облогу волохів, але наприкінці [[XVI]] ст. він згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з двох частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення, власне замку, і нижнього подвір'я, оточеного мурами з п'ятьма баштами і трьома в'їзними брамами, та ще й додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.▼
Галицький замок 1490 р. штурмувала селянська армія під проводом Мухи.
Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків з татарами. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали татари з [[Османи|османціосманами]], найбільш руйнівними були напади в 1594, 1612, 1624 рокахроків.▼
▲У 1509 р. дерев'яний замок витримав облогу волохів, але наприкінці [[XVI]] ст. він згорів. На його місці звели нерегулярний за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з двох частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення, власне замку, і нижнього подвір'я, оточеного мурами з п'ятьма баштами і трьома в'їзними брамами, та ще й додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.
▲Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали [[Османи|османці]], найбільш руйнівними були напади в 1594, 1612, 1624 роках.
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.
Під час [[Визвольна війна українського народу|визвольної війни українського народу]] (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія [[Височан Семен Гнатович|Семена Височана]], а влітку 1649 р. фортецю здобули війська [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі.
Перебудову замку провів у [[XVII]] ст. галицький староста А.[[Андрій Потоцький,|Анджей якийПотоцький]] (виділив на це 42 тис. злотих). У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А.Анджей Потоцький власним коштом відреставрував його: “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні.
[[Файл:Galych-plan.jpg|міні]]
Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані башти по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.
 
Наступного удару зазнав Галицький замок під час турецько-польської війни 1676 р. Війська під командуванням [[Ібрагіма Шайтан-ПашіБейлербей|бейлербея]] Дамаску Ібраґіма-паші на прізвисько «Шайтан» взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Лаховський, майже без бою віддала замок, який турки пограбували, івибухом висадили у повітря частину оборонних стін та, веж. Згодом замок відбудували, але; через розбудову нового міста-фортеці СтаніславоваСтаниславова галицька твердиня поступово втратила своє оборонне значення і, запустіла. Згідно з розпорядженням губернатора 1767 р. частину вцілілих мурів розібрали, а матеріал використали для будівництва міста біля пристані. Руїни, що залишилися від давньої фортеці, бовваніли над Галичем аж до кінця [[ХХ]] ст.
 
== Сучасний стан ==
До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів п'ятигранної наріжної (західної) башти на рівні другого ярусу та, рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися також численні підвальні приміщення.▼
 
<br/>Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника “«[[Давній Галич |Давній Галич]]”» на 2001-2015 рр. тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам’ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.▼
▲До наших днів від замку кінця XVI ст. дійшли руїни мурів п'ятигранної наріжної (західної) башти на рівні другого ярусу та рештки оборонної стіни з бійницями. На території замку збереглися також численні підвальні приміщення.
▲Нині Галицький замок охороняє держава. Згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника “[[Давній Галич |Давній Галич]]” на 2001-2015 рр. тут ведуть реставраційні роботи. У проекті реставрації цієї національної пам’ятки передбачено відновити вцілілі мури, південнозахідну вежу та каплицю св. Катерини, відтворити оборонну стіну між вежею і каплицею.
 
== Посилання ==
 
* [http://www.davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle Галицький замок] на сайті заповідника «Давній Галич»
* [http://karpaty360.com.ua/vr/239 Віртуальний тур довкола Галицького замку]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицький_замок