Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[1915]]–[[1918]]&nbsp;рр.&nbsp;— керівник Пресової Квартири [[УСС]]. Від жовтня [[1918]] &nbsp;- секретар філії УНРади у [[Львів|Львові]]<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР.-Львів: Інститут українознавства НАНУ;видавнича фірма «Олір»,1995.-368с.,іл. ISBN 5-7707-7867-9 с.31</ref>, делегат [[Українська Національна Рада ЗУНР|Української Національної Ради ЗУНР]] від Радикальної партії<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР... с.86</ref>. [[6 листопада]] [[1919]] р. - мав зустріч з [[гетьман]]ом [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадським П.П.]] як представник [[Українська Національна Рада ЗУНР|Української Національної Ради ЗУНР]]: гетьман пообіцяв 2 млн.доларів, ескадрилью [[літак]]ів, кілька вагонів амуніції, відпустити з Києва Курінь Січових Стрільців (1300 чол.)<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР... с.125</ref>. [[Грудень]] [[1918]]&nbsp;— [[червень]] [[1919]]&nbsp;— керівник Головного управління преси й пропаганди уряду УНР. Один з авторів «Проскурівської Декларації Січових Стрільців» в [[березень|березні]] [[1919]]&nbsp;р.<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР... с.229</ref>, в кінці січня&nbsp;— на початку лютого 1919 р. перебував в [[Одеса|Одесі]] та [[Котовськ|Бірзулі]] разом з [[Остапенко Сергій Степанович|Сергієм Остапенком]] на перемовинах з начальником штабу французьких військ полковником Фрайденберґом про порозуміння Антанти з Директорією (закінчилися нічим). Виступав на з'їзді УРП 22-23 березня та на селянсько-робітничому (трудовому) з'їзді 30-31 березня [[1919]] р<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР... с.104-106</ref>.
 
У складі Українських січових стрільців (УСС) перебував у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]] (липень&nbsp;— жовтень 1919). З червня [[1919]] року керував роботою пресової квартири Української Галицької Армії. Середина липня [[1919]]&nbsp;— в складі [[УГА]] прибув до Кам'янця-Подільського, увійшов до уряду Директорії, одночасно редагував газету УГА «[[Стрілець (газета)|Стрілець]]». Серпень [[1919]]&nbsp;р.- здійснив наукову екскурсію до [[Бакота|Бакоти]]. У видавництві «Стрілець» вийшла книжечка Осипа Назарука «До Бакоти». Враження з подорожі до української Помпеї"». У Кам'янці-Подільському почав писати повість «Роксоляна».
 
У період Західноукраїнської Народної Республіки Осип Назарук займався в її уряді питаннями преси і пропаганди. Коли ця «третя будова української державности» закінчилася невдачею, Галичина опинилася під гнітом панської Польщі - еміґрував за океан, у Канаду і США.
У різних видавництвах [[Львів|Львова]] вийшла «Вчасна війна в північній Альберті». «Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція», «Галицька делегація в Ризі». «Спомини учасника». «Вибір звання». «Венеція. Катедра св. Марка». «Галичина І Велика Україна». «Замах на церкву». «Значіння партій» та інші книжки і брошури.
 
Проте передПеред загрозою радянської окупації в [[1939]]&nbsp;р. був знову змушений емігрувати до Польщі.
 
Осип Назарук помер від [[інфаркт]]у [[31 березня]] [[1940]] року в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Похований на місцевому [[Раковицький цвинтар Краків)|Раковицькому цвинтарі]].
 
== Літературна діяльність ==
[[Категорія:Політики України]]
[[Категорія:Діячі ЗУНР]]
[[Категорія:Персоналії:Делегат УНРади ЗУНР]]
[[Категорія:Уродженці Бучача]]
[[Категорія:Персоналії:Кам'янець-Подільський]]
[[Категорія:Померли у Кракові]]
[[Категорія:Поховані на Раковіцькому цвинтарі у Кракові]]
[[Категорія:Персоналії:Делегат УНРади ЗУНР]]
Анонімний користувач