Маркоманські війни та сутички з римською армією мали про германців на теренах Словаччини неприязні наслідки. Тривали кілька десятиліть, війна велася на території сучасної Італії, [[Австрія|Австрії]], Угорщини, Словаччини, Чехії, очевидно і в декотрих інших країнах. Розмірами та триванням йшлося про запеклі та криваві бої. Античні автори повідомляють про безперервні атаки римлян на північ та контратаки германців на південь. Многі з боїв, як напр. експедиція імператора [[Доміціан|Доміціяна]] у [[88]] році завершились для римлян катастрофою.
СитуаціюСитуація в регіоні комплікувалоускладнювалась проникненняпроникненням численних народів, які цій області намагались перетнути римський кордон і декотрі з них чинили тиск на германців. Германці використали слабкість римлян після того, як іхнєїхнє військо повернулось з експедиції проти [[перси|персів]] заражене чумою і приблизно у [[170]] році його кілька разів атакували. У 172 році проти германців [[Марк Аврелій]] вів каральну експедицію. Його син [[Коммод]] вів проти римлян ще одну експедицію і після їхньої поразки заключив з ними мир. Відтоді збереглася одна з перших письмових пам'яток на теренах Словаччини — римський напис на замковій скелі у [[Тренчин|Тренчині]], що датується приблизно [[178]]—[[179]] роком, тодішнє поселення згадується як «Лаугаріціо» ({{lang-la|Laugarício}}). Військові фортеці римлян знаходились тоді і на північ від Дунаю біля села Іжа, що при [[Комарно (Словаччина)|Комарні]]. Германці в цю добу поступово романізувались. Їхня шляхта охоче співпрацювала з римлянами. Про те свідчать численні знахідки римсьих пам'яток і глибше на території заселеній тоді германцями.
Під час влади [[Валентиніан I|Валентиніана]] був кордон на середьому Дунаю в наслідок небезпеки з боку германців інтенсивно перебудований і ще більше укріплений. Але ані це Римську Імперію не врятувало.
