Ковелін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
| Генезис= Екзогенний метасоматичний
| Колір= Індиговосиній, темносиній
| Форма кристалів= Пластинки
| Сингонія і вид симетрії= Гексагональна, дигексагонально-біпірамідальний
| Злам= Нерівний до раковистого
Рядок 22:
| Показник відбиття,
| Плеохроїзм=
| Дисперсія= Сильна
| Фазові переходи=
| Хімічні властивості=
Рядок 40:
Домішки: Fe, Se, Ag, Pb.
Назву отримав на честь італійського мінералога Н.[[Ковеллі]] (N.[[Covelli]], [[1790]]-[[1829]]), який на початку [[XIX]] [[століття]] відкрив новий [[мінерал]] в околицях [[вулкан]]у [[Везувій|Везувію]].
Кристалізується в гексагональної сингонії. Вид симетрії дигексагонально-біпірамідальний.▼
== [[Кристалографія]] ==
▲Кристалізується в гексагональної сингонії. Вид симетрії дигексагонально-біпірамідальний.
== Агрегати і габітус ==
Звичайно спостерігається у вигляді тонких прожилків, примазок та порошкуватих і сажистих мас. Кристали трапляються рідко і мають пластинчастий габітус з розвитком пінакоїда {0001} і пірамідальних граней {1011}. Інколи ковелін утворює ''епітаксичні зростання'' з [[пірит]]ом, а також із [[сфалерит]]ом.
== Фізичні властивості ==
[[Колір]] ковеліну індиговосиній, темносиній. Колір риси сірий до чорного. [[Блиск]] напівметалічний, матовий. Непрозорий. [[Спайність]] досконала. [[Твердість]] 1,5-2,5. Крихкий. Питома вага 4,6-4,7. У тонких листочках гнучкий. Оптичні властивості: одноосьовий, позитивний, [[дисперсія]] сильна.
Сильно [[анізотропія|анізотропний]].
== Утворення і родовища ==
Ковелін є типовим екзогенним мінералом зони вторинного збагачення мідних сульфідних родовищ, де утворюється за рахунок метасоматичного заміщення інших [[сульфід]]ів. Розвивається метасоматичним шляхом по сульфідам міді: [[халькопірит]]у, [[борніт]]у, [[халькозин]]у. У деяких місцях (родовища Б’ютт, США) ковелін відомий як гідротермальне утворення.
Самостійних родовищ не утворює. У великих масах був знайдений в [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]]. Зустрічається в [[Італія|Італії]], [[Німеччина|Німеччині]], [[Сербія|Сербії]], [[Чилі]], [[США]] ([[Колорадо, Монтана]]). У незначних кількостях кількостях він наявний майже у всіх родовищах міді.
Великі кристали і кристалічні групи ковеліну знайдені у руднику Калабона в Сардінії і родовищі Б’ютт у [[Монтана|Монтані]], [[США]].
== Практичне значення ==
Разом іншими сульфідами міді, особливо з [[халькозин]]ом, ковелін розробляється як [[Мідь|Мідна]] [[руда]].
Основний метод збагачення – [[флотація]]. ▼
▲Основний метод збагачення – [[флотація]].
== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
* [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]] Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. - 1959. - 654 с.
* Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. - М. Недра, 1982. - 728 с.
== Посилання ==
* [http://www.mindat.org/min-1144.html Ковеліт в базі мінералів]{{ref-en}}
| |||