Вікіпедія

Малиновський Іоанникій Олексійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Основні праці: вікіфікація
Немає опису редагування
Рядок 22:
}}
'''Малиновський Іоанникій (Оникій) Олексійович''' ({{н}} {{ДН|16|11|1868|4}}, м. [[Острог]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] –— {{†}} [[12 січня ]] [[1932]], [[Київ]])  — історик, правознавець, громадський діяч, [[Академік НАНУ|академік ВУАН]] (з [[1925]]).
 
== Біографія ==
Рядок 31:
У 1895—1899 рр. — [[професор]] кафедри російської історії Київського університету. У 1899—1911 рр. — завідувач кафедрою історії російського права Томського університету; водночас (1906—1912 рр.) — один з редакторів газети «Сибирская жизнь».
 
Після захисту у грудні 1912 р. докторської дисертації, 1913  р. за конкурсом одноголосно обирають одночасно на кафедру історії російського права Демидівського юридичного ліцею (м. [[Ярославль]]) і в [[Казанський університет]]. Однак до викладання у цих навчальних закладах М. так і не приступив через підозру на його політичну неблагонадійність.
 
У 1913—1917 рр. — професор кафедри історії російського права [[Варшавський університет|Варшавського університету]]. Влітку 1915 р. у зв'язку з окупацією [[Варшава|Варшави]] німецькими військами разом з університетом евакуйований до [[Ростов-на-Дону|Ростова-на-Дону]].
Рядок 37:
у 1917—1920 рр. — професор [[Південний федеральний університет|Донського університету]]. Впродовж 1917 р. відзначився як активний громадський діяч (голова Ростовського міського комісаріату, пізніше — гласний міської думи і голова культурно-освітньої комісії міської управи). У 1919 р. — член ради при начальнику управління народної освіти Особливої наради при головнокомандувачі збройними силами на півдні Росії; тоді ж розпочав співробітництво з УАН.
 
30 червня 1920 р. його заарештовують і обвинувачують в контрреволюційній діяльності. 24 липня 1920  р. Колегією ДонНК М. засуджений за цим обвинуваченням до вищої міри покарання, яку постановою Президії [[ВЧК|ВНК]] від 22 грудня 1920  р. замінено 15 роками позбавлення волі, а згодом – згідно з постановою Комісії з перегляду справ у таборах від 19 травня 1921  р. на підставі декрету [[ВЦВК]] про амністію – термін покарання було скорочено до 5 років.
 
У 1921—1922 рр. відряджений на роботу до Інституту радянського права Наркомюсту РСФРР. Працює як дійсний член Інституту в секціях судового права і кримінології та конституційного права, у відділі правових матеріалів, бере активну участь у розробці проекту Кримінального кодексу [[РСФРР]] та підручника з кримінального права, пише низку наукових праць на тематику радянського права.
 
З 1 липня 1922 р. до лютого 1924 р. відбував позбавлення волі в Іванівському таборі, м. Москва.
 
1925 року був звільнений за клопотанням ВУАН, і у квітні того ж року його вдруге було обрано академіком [[ВУАН|Всеукраїнської академії наук]]. З січня 1926 р. — голова Комісії з вивчення звичаєвого права, секції кримінального права у Комісії радянського права, співробітник Комісії по виучуванню історії західноруського та українського права. Також брав активну участь у роботі історичного та правничого товариств при Академії, працював в Археографічної комісії. Водночас був головою Товариства правників при ВУАН.
Рядок 57:
===Основні праці===
* [http://ia600309.us.archive.org/0/items/universitetskia81vladgoog/universitetskia81vladgoog.pdf «Учение о преступлении по Литовскому статуту»] (1894).
* «Рада Великого княжества Литовского в связи с боярскою думою древней Руси» т.  1—2. 1903—14.
* Кровавая месть и смертные казни. Вып.1-2 / Томск: Типо-лит. Сиб. т-ва печ. дела, 1908-1909. // Известия Томского университета; 1909, Кн. 33.
* Малиновский И. Прошлое Томска // Город Томск / сост. И. Малиновский, И.Г. Фрейдин, И.П. Гавровский. Томск, 1912. С. 1 – 18 1–18.
* Малиновский И.А. Памяти учителя (Опыт характеристики учёной и преподавательской деятельности профессора М.Ф. Владимирского-Буданова). – Ростов-на-Дону. – 1917. – 44  с.
* Революційне радянське звичаєве право (1928)
* Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами» (1928).
Рядок 67:
 
== Пам'ять ==
Іменем ІоникіяІонникія Малиновського названий (з 2011 року) Інститут права у відновленому [[Національний університет «Острозька академія»|Національному університеті "Острозька академія"]]<ref>[http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2011/12-01-2 Вченого зі світовим ім’ям Іонікія Малиновського поціновано в Острозькій академії]</ref>.
Джерело http://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2011/12-01-2
 
== Сучасні перевидання окремих праць вченого ==
Рядок 74 ⟶ 73:
 
Станом на початок 2013 р. перевидано в серії "Антология правовой мысли":
* [http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/narod_i_vlast.pdf Малиновский И. А. Народ и власть в русской истории/ Под ре­дакцией и с предисловием В. А. Попелюшко. &nbsp;– Острог: Издательство Национального универ­ситета “Острожская академия”, 2012. &nbsp;– 92 &nbsp;с.]
* [http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/russkaya_aristokratiya.pdf Малиновский И. А. Древнейшая русская аристократия / Под ре­дакцией и с предисловием В.А. Попелюшко.&nbsp;– Острог: Издательство Национального универ­ситета “Острожская академия”, 2012. &nbsp;– 32 &nbsp;с.]
* [http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Malinovskij.pdf Малиновский И. А. О том, как воевали в старину и как теперь воюют / Под редакцией и с предисловием В. А. Попелюшко.&nbsp;– Острог: Издательство Национального университета “Острожская академия”, 2012. &nbsp;– 36 &nbsp;с.]
* [http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Ssylka_v_Sibir.pdf Малиновский И. А. Ссылка в Сибирь / Под редакцией и с пре­дисловием В. А. Попелюшко. &nbsp;– Острог: Изда­тельство Национального университета “Острожская академия”, 2012. &nbsp;– 92 &nbsp;с.]
* [http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Voyna_i_sud.pdf Малиновский И. А. Война и суд (по поводу юбилея судебной реформы 1864 года) / Под редакцией и с предисловием В. А. Попелюшко. &nbsp;– Острог: Издательство На­ционального университета “Острожская акаде­мия”, 2012. &nbsp;– 32 &nbsp;с.]
 
== Література ==
* [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Malinovsky_І_O ЕІУ. &nbsp;– К., 2009. &nbsp;– Т.6. &nbsp;– С.&nbsp;474.]
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1173/58/1/8/#15188 Юридична енциклопедія. Т. &nbsp;3.- К., 2001.]
* Берзін П.С. Київська школа кримінального права (1834 – 1960 1834–1960&nbsp;рр.): історико-правове дослідження: Монографія. &nbsp;– К., 2008;
* [http://lj.oa.edu.ua/articles/2011/n2/11pvothd.pdf Попелюшко В.О. Академік Іонікій Олексійович Малиновський (1868-1932 &nbsp;рр.) – видатний науковий, просвітницький, політичний та громадський діяч // Часопис Національного університету "[[Острозька академія]]". Серія "Право". &nbsp;– 2011. &nbsp;– № &nbsp;2(4)].
* [http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n1/12nsaiam.pdf Некрылов С. А.,Фоминых С. Ф. Томский период в жизни Иоаникия Алексеевича Малиновского // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". &nbsp;– 2012. &nbsp;– № &nbsp;1(5)].
* Берзін П.С. Міграція представників київської школи кримінального права в період громадянської війни (1918-1920 &nbsp;рр.)// Митна безпека. (Науковий журнал Національної академії Державної митної служби України) &nbsp;– 2010 &nbsp;- № &nbsp;2. Серія «Право» – С. 100 – 110&nbsp;100–110. // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc.../Berzin.pdf
* Наукова спадщина академіка О. О. Малиновського і сучасність: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 4-6 &nbsp;груд. 2008 &nbsp;р., м. &nbsp;Рівне / Ін-т держави і права ім. &nbsp;В. &nbsp;М. &nbsp;Корецького НАН України [та ін.] ; [редкол.: І. &nbsp;Б. &nbsp;Усенко (голова) та ін.]. - К. : [б. &nbsp;в.], 2010. - 231 &nbsp;с. - Бібліогр. в кінці ст. &nbsp;- 250 &nbsp;экз. &nbsp;- ISBN 978-966-02-5769-6
* Антологія української юридичної думки. В 10-ти &nbsp;тт. Т. &nbsp;7: Кримінальне право. Кримінальний процес [Текст] / упор.: О. &nbsp;М. &nbsp;Костенко, О. &nbsp;О. &nbsp;Кваша ; за заг. ред. Ю. &nbsp;С. &nbsp;Шемшученко. - К. : ВД "Юридична книга", 2004. &nbsp;- 616 &nbsp;с.
* [http://www.if.tsu.ru/chair2/Haminov.pdf Хаминов Д.В. Историческое образование и наука в Томском университете в конце XIX – начале XXI в. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 2011. &nbsp;– 270 &nbsp;с. &nbsp;- С. &nbsp;21].
* Профессора Томского университета: Биографический словарь / отв. ред. С. &nbsp;Ф. &nbsp;Фоминых. – Томск: Изд-во Том. ун-та. 1996. – Вып. 1: 1888–1917. &nbsp;– 288 &nbsp;с.
* Морозова Ольга. Цари, казаки, красные командиры… Семь очерков в жанре историко-психологического портрета. - Ростов н/Д: Издательство ЮНЦ РАН, 2010. – 276 с.ISBN 978-5-902982-94-4
* [http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2260&level1=main&level2=articles Морозова &nbsp;О.&nbsp;М. Нарратив профессора И.&nbsp;А. &nbsp;Малиновского // История научной интеллигенции Юга России: межрегиональные и международные аспекты / Отв. ред. А.&nbsp;Н. &nbsp;Еремеева. – Краснодар: Изд-во «Кубанькино», 2008. &nbsp;– С. &nbsp;61-70].
* [http://eprints.oa.edu.ua/1541/1/mater_konfer_Malynovsky-2012.pdf Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Малиновські читання”, м. &nbsp;Острог, 16-17 листопада 2012 року. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. &nbsp;– 316 &nbsp;с.].
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Малиновський_Іоанникій_Олексійович