Тувинці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Turzh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Етнічна група|
| group= Тувинці
| race= центрально-азіатський тип північно-азіатської раси [[монголоїдни|монголоїдної]] рас
| | poptime= понад 300 тис. чол.
| popplace= Республіка Тива (Тува) Росії
| langs= [[тувинська мова]], частково [[російська мова]] і [[могольська мова]] (у південних тувинців)
| rels= [[буддисти]] (ламаїзм), традиційні вірування [[шаманізм]]
| related= народи уйгурської підгрупи тюркських народів, [[тюркські народи]]
}}
 
 
'''Тувинці''' (самоназва тива кіжи, застарілі назви — урянхайці, сойони, сойоти) — тюркський народ, один з корінних народів Саяно-Алтайського нагір'я. Осн. населе-ня Р-ки Тива (РФ). Столиця Тиви м. Кизил — географ. Центр Азії. Чис-сть в світі — понад 300 тис. чол. (2005), з них понад 2/3 у РФ, також у Китаї та Монголії (понад 20 тис. чол.). За релігією буддисти та прибічники традиційних культів (шаманізм). Серед тувинців нема однорідності, зах.-і групи зберігають більше тюркських ознак, східним тувинцям, зокрема тоджинцям (інколи розглядаються як окремий народ, субетнічна група тувинців тощо) притаманні риси монгольських народів. Етногенез тувинців виглядає так, що на тер-ії Тиви жило давнє центр.-азійське населення (за версією пращури киргизів), яке в 13-14 ст.ст. зазнало експансії монголів, які значно вплинули на антрополог. тип суч. тувинців. А вже до початку 19 ст. усі групи тувинців, включно зі східними, були повністю потюрчені, що власне і стало кінцем формуванням тувин. нації. Цікаво, що [[Тива]] нарівні з Монголією зберігала незалежність після нац.-визвольних революцій (у Тиві в 1921 р.), але в 1944 р. «добровільно» увійшла у склад СРСР на правах ОА (у 1961 р. перетворено на АРСР, сьогодні, з 1991 р. — Р-ка Тива). Зараз Тива — одна з нечисленних рос. автономій, де корінна нація переважає за чис-стю росіян і складає більше половини заг.-го населення (у Тиві тувинців 2/3).