|
[[Файл:Photiy.jpg|right|thumb|Святитель Фотій]]
'''Святи́тель Фо́тій''' (1356 - †[[2 липня]] [[1431]]) — Митрополит Київський і всієї Русі ([[1408]]—[[1431]]), грек родом з Пелопонесу; призначений Патріархом Константинопольським, жив у [[Москва|Москві]] і не був визнаний [[Великий князь|великим князем]] Литовським [[Вітовт]]ом, під впливом якого Київсько-Литовським Митрополитом був поставлений [[Григорій (Цамблак)|Григорій Цамблак]] ([[1415]]—[[1420]]). Щойно по смерті Цамблака вся Київська Митрополія опинилася під керівництвом Фотія, який сприяв посиленню впливів московського політичного центру і зміцненню влади московського великого князя.
== Біографія ==
Фотій був родом з пелопонеського міста [[Моневмасія|Монемвасії]] (Мальвазії).
Ще підлітком він поступив у монастир і був пострижеником старця Акакія, великого подвижника (згодом Митрополита Монемвасійського). [[1408]] року, коли Фотій знаходився в [[Константинополь|Константинополі]] з дорученням від Митрополита, постало питання про заміщення Руської кафедри після кончини [[Кипріан|Святителя Кипріана]] († [[1406]] року). Вибір Патріарха Матфія ([[1397]]—[[1410]]) ліг на Фотія, відомого своєю вченістю і святістю життя.
=== Митрополит Київський і всієї Русі ===
[[1 вересня]] [[1408]] року Святитель Фотій був возведений у сан Митрополита і через рік прибув на [[Русь]]. Півроку він провів у [[Київ|Києві]] (вересень [[1409]] — лютий [[1410]]), упорядковуючи справи південних єпархій Руської Церкви, що входили тоді до складу [[Велике князівство Литовське|князівства Литовського]], а точніше, як його називали, Литовського, Руського і Жемойтського. Святитель бачив, що престол Митрополита — духовний осередок церковного життя [[Русь|Русі]] — не може знаходитися в Київській землі, яка все більше потрапляла в залежність від католицької [[Польща|Польщі]]. За прикладом колишніх руських Митрополитів, які перенесли своє місцеперебування спочатку до [[Володимир (місто)|Володимира]], а потім до [[Москва|Москви]], Митрополит Фотій у день Великодня [[1410]] року прибув до [[Москва|Москви]].
22 роки святитель ніс служіння Предстоятеля Руської Церкви. За складних умов воєн, міжусобиць, грабіжницьких набігів татар він зумів високо підняти духовне життя, матеріальну забезпеченість і благоустрій храмів Московської кафедри. Добробут Церкви дозволяв Святителю Фотію надавати значну допомогу [[Константинопольська Православна Церква|Константинопольському Патріархату]], що перебував тоді у скруті, укріплювати міжнародне значення Руської Православної Церкви і Російської держави.
=== Напад татар ===
Вороги не раз намагалися перешкодити церковно-патріотичному служінню Фотія. Навесні [[1410]] року, коли святий Фотій прибув з [[Москва|Москви]] до [[Володимир (місто)|Володимира]], хан [[Едигей]], який розорив за два роки до того Руську землю, здійснив новий похід з метою захопити в полон самого митрополита. Татарські загони швидко узяли [[Володимир (місто)|Володимир]]. Але напередодні, не підозрюючи про небезпеку, святитель виїхав у заміський Святоозерський монастир. Коли татари почали наздоганяти його, він сховався в невеликому селищі, оточеному непрохідними болотами, на річці Сеньзі. Не зумівши захопити митрополита, розлючені татари пограбували [[Володимир (місто)|Володимир]] і Успенський кафедральний собор. Ключар собору Патрікей зазнав страшних тортур і прийняв мученицьку кончину від татар, але не відкрив місце, де заховав церковні святині й скарби.
=== Об'єднання Руської Православної Церкви ===
Стараннями святого митрополита Фотія була відновлена єдність Руської Церкви: окрема [[Литовська Митрополія]], встановлена під тиском князя [[Вітовт]]а для південних і західних православних єпархій, [[1420]] року була скасована. Того ж року святитель відвідав повернені єпархії і привітав паству учительним посланням - після смерті Митрополита Григорія Цамблака.
=== Останні роки життя ===
[[20 квітня]] [[1430]] року святий Фотій за переказами був сповіщений [[ангел]]ом про майбутню кончину і мирно помер у вказаний йому час, у день свята Положення Ризи Пресвятої Богородиці, [[2 липня]] [[1431]] року.
Мощі святителя були знайдені [[1471]] року. В [[Оружейна палата|Оружейній палаті]] [[Кремль|Московського Кремля]] зберігаються два саккоси митрополита Фотія.
== Духовні праці ==
Мудрий і високоосвічений Фотій залишив багато повчань і послань. Велике богословське значення мали його контраргументи проти єресі стригольників. Зусиллями Святителя єресь припинила своє існування [[1427]] року. Важливими церковно-історичними джерелами є складені святим Фотієм «Чин обрання і возведення у сан єпископа» ([[1423]]), «Повчання про важливість священного сану і обов'язки священнослужителів», а також «Духовний заповіт», де розповідається про його життя. Великою справою святителя було також укладання під його керівництвом «Спільноруського літописного зведення» (біля [[1423]] року).
== Бібліографія ==
=== Список творів ===
* Чин обрання і возведення у сан єпископа ([[1423]])
* Повчання про важливість священного сану і обов'язки священнослужителів
* Духовний заповіт
* Спільноруське літописне зведення (бл. [[1423]], редактор)
{{succession|office=[[Митрополити Київські|Митрополит Київський]] <br />[[1409]]—[[1431]] |preceded=[[Кипріан]]|succeeded=[[Герасим]] <br />[[Ісидор]]}}
{{saint-stub}}
{{bio-stub}}
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Митрополити Київські]]
[[Категорія:Святі України]]
[[Категорія:Православні святі]]
[[Категорія:Померли 2 липня]]
[[Категорія:Померли 1431]]
| 