Відмінності між версіями «Intel Celeron»

1840 байтів додано ,  6 років тому
 
Процесори серії Mobile Pentium III Celeron на ядрі Coppermine-128 випускалися в 495-контактних корпусах типу mPGA2 або BGA2 і призначалися для установки відповідно в Socket 495 або припаювалися безпосередньо до материнської плати.
==Tualatin==
 
Наступна серія процесорів Celeron була побудована на ядрі Tualatin. У новому Celeron Intel використовувала кеш L2 об'ємом 256 Кбайт і FSB частотою 100 МГц. Першим процесором в серії стала модель з частотою 1,2 ГГц, анонсована восени 2001 року, а пізніше, 3 січня 2002 року, стали доступні моделі з більш низькими частотами 1,0 і 1,1 ГГц. Для того, щоб відрізняти їх від аналогічних моделей на ядрі Coppermine-128, в кінці назви нових процесорів додавали букву «A». Процесори на ядрі Tualatin користувалися популярністю серед оверклокерів, оскільки мали вищі множники, ніж Pentium III, і збільшити частоту FSB до 133 МГц не становило труднощів, в результаті процесори значно випереджали Pentium III (побудованих на попередніх ядрах) і навіть Pentium 4.
 
Для ядра Tualatin, Intel випустила нову специфікацію VRM, внаслідок чого процесори на ядрі Tualatin виявилися не сумісними з материнськими платами для покоління Coppermine.
 
Всі не мобільні Tualatin випускалися у виконанні Socket 370 і це дозволило випустити (у порушення специфікацій Intel) адаптери для установки процесорів Tualatin в Slot 1.
== Посилання ==
* [http://balusc.xs4all.nl/srv/har-cpu-int-p2.php Специфікація процесорів Intel Pentium II Celeron Covington та Mendocino]{{lang-en|}}
79 391

редагування