Вікіпедія

Пропрієтарне програмне забезпечення: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-(\{\{[Cc]ite web[^\}]*)\|\s*description\s*=[^\|\}]* +\1)
Рядок 1:
'''Пропріетарне програмне забезпечення'''<ref name="pero">{{cite web| url= http://www.content.net.ua/thesaurus/methodology/strategy/book_ua.doc| title= Словник термінів| author = Міжнародний союз електрозв’язку| authorlink = | coauthors = переклад - Юрій Пероганич| date = 2006-11-23 листопада 2006|work= Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства. Підсумкові документи|page = 84| accessdate = 31 січня 2011|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlPtkOz|archivedate=2013-06-25}}</ref>, (від {{lang-en|proprietary software}})&nbsp;— це [[програмне забезпечення]], на яке зберігаються як [[авторське право#Немайнові авторські права|немайнові]], так і [[авторське право#Майнові авторські права|майнові авторські права]]<ref name="Pleskach">{{Cite web
| url = http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npndfi/2008_2/Statti/053-063%20Pleskach.pdf
| title = Інтелектуальна власність як джерело капіталу підприємств
| accessdate = 2010-12-31 грудня 2010
| author = Плескач В. Л.
| year = 2008
| format = [[PDF]]
| work = Наукові праці НДФІ. Збірник наукових праць. Випуск 2 (43) (2008)
| publisher = НДФІ; Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
| pages = 142
| language =
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlQkQdS
}}</ref>. Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отримує обмежені права користування ним: може бути заборонено або закрито доступ до [[сирцевий код|коду]] (вивчення), внесення змін, тиражування, розповсюдження та перепродаж<ref name=zakon>{{cite web|title=Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки|date=01.12.2005|url=http://www.uafoss.org.ua/ua/topics/ley/free-software-ley/|accessdate=22 січня 2011|at=Стаття&nbsp;1. пп.8, 26| publisher = Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software}}</ref>. Програмне забезпечення вважається '' власницьким'', якщо наявне хоча б одне з перелічених обмежень.▼
| archivedate = 2013-06-25
▲}}</ref>. Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отримує обмежені права користування ним: може бути заборонено або закрито доступ до [[сирцевий код|коду]] (вивчення), внесення змін, тиражування, розповсюдження та перепродаж<ref name=zakon>{{cite web|title=Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки|date=01.12.2005-12-01|url=http://www.uafoss.org.ua/ua/topics/ley/free-software-ley/|accessdate=22 січня 2011|at=Стаття&nbsp;1. пп.8, 26| publisher = Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlRU8bj|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Програмне забезпечення вважається '' власницьким'', якщо наявне хоча б одне з перелічених обмежень.
 
Найчастіше основним методом захисту майнових прав на власницьке ПЗ, поза ліцензійною угодою, власник обирає закриття [[сирцевий код|сирцевого коду]], захищаючи свій продукт від модифікації і вбудовуючи системи обмеження користування через [[авторизація|авторизацію]]. Таке програмне забезпечення називається ''закритим''. Проте, код власницького продукту може бути і відкритим, але власник може обмежити права користувача умовами користувацької ліцензії.
Рядок 30 ⟶ 32:
|quote=''Although IBM agreed to sell its machines as part of a Consent Decree effective January 1956, leasing continued to be its preferred way of doing business''
|postscript={{inconsistent citations}}}}</ref><ref>{{cite web
| url = http://www.leasegenie.com/History_of_Leasing.html
| title = History of Leasing
| publisher = leasegenie.com
| quote = ''In the 1960s, IBM and Xerox recognized that substantial sums could be made from the financing of their equipment. The leasing of computers and office equipment that occurred then was a significant contribution to leasings growth, since many companies were exposed to equipment leasing for the first time when they leased such equipment''
| accessdate = 2010-11-12
| accessdate=2010-11-12}}</ref> Сервіс і все доступне програмне забезпечення звичайно постачалося виробником без окремої оплати до 1969 року. Як правило, сирцевий код програм забезпечувався. Користувачі, які розвивали програмне забезпечення, звичайно мали таку можливість без оплати. Покупці, що купляли дорогі мейнфрейми, не платили окремо за програмне забезпечення.▼
| deadurl = 404
▲| accessdate=2010-11-12}}</ref> Сервіс і все доступне програмне забезпечення звичайно постачалося виробником без окремої оплати до 1969 року. Як правило, сирцевий код програм забезпечувався. Користувачі, які розвивали програмне забезпечення, звичайно мали таку можливість без оплати. Покупці, що купляли дорогі мейнфрейми, не платили окремо за програмне забезпечення.
 
У 1969 IBM здійснила зміни в індустрії, почавши отримувати окрему платню за програмне забезпечення та сервіс для мейнфреймів, та припинила постачати сирцеві коди.<ref>{{cite web
| url = http://www-03.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html
| title = http://www-03.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html
| publisher = [[IBM]]
| quote = ''Rather than offer hardware, services and software exclusively in packages, marketers "unbundled" the components and offered them for sale individually. Unbundling gave birth to the multibillion-dollar software and services industries, of which IBM is today a world leader''
| accessdate = 2010-11-12}}</ref>
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlSMLdP
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>
 
Термін «власницьке програмне забезпечення» був введений і використовується [[Фонд вільного програмного забезпечення|Фондом вільного ПЗ]] для визначення програмного забезпечення, яке з позиції Фонду не є вільним або напіввільним.<ref name="fsfcats">
Рядок 88 ⟶ 95:
 
== Технічні засоби обмежень ==
Досить часто правові обмеження доповнюються відповідними технічними засобами. Найбільш розповсюджене явище — відсутність [[сирцевий код|сирцевого коду ПЗ]], надання лише машинно-зчитуванних версій програм. Саме відсутність сирцевих кодів здебільшого була визначальною рисою власницького ПЗ. Однак сучасне тлумачення терміну виходить не лише з наявності (чи відсутності) кодів, а враховує низку характеристик ПЗ для визначення його належності до категорії вільного чи власницького ПЗ<ref>{{cite web|title=Основні види ліцензій на програмне забезпечення (за класифікацією Open Software Foundation)|date=01.12.2005-12-01|url=http://www.uafoss.org.ua/ua/topics/ley/addendum-1/|work=Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки|accessdate=26 січня 2011|at=додаток 1| publisher = Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlTMwEB|archivedate=2013-06-25}}</ref><ref>{{Cite web
| url = http://www.gnu.org/philosophy/categories.html
| title = Categories of Free and Non-Free Software
| publisher = [[Free Software Foundation]]
| language = англійською
| accessdate = 26 січня 2011
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlUE7uO
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>.
 
Рядок 112 ⟶ 121:
[[Прикладні програмні інтерфейси]] (API) власницьких [[застосунок|застосунків]] — це засіб взаємодії з [[програмна бібліотека|програмними бібліотеками]], "специфічний для пристрою, або частіше лінійки пристроїв конкретного виробника".<ref name="techworld">http://features.techworld.com/applications/471/apis-what-they-are-and-what-theyre-for/</ref> Мотивом використання власницького API може бути бажання виробника заперти споживача на собі або через нездатність стандартного API підтримати функціональність пристрою.<ref name="techworld" />
 
Європейська комісія у своєму рішенні від 24 березня 2004 щодо бізнесової практики Microsoft,<ref>{{cite web |url=http://ec.europa.eu/comm/competition/antitrust/cases/decisions/37792/en.pdf |title=Commission Decision of 24.03.2004 relating to a proceeding under Article 82 of the EC Treaty (Case COMP/C-3/37.792 Microsoft) |date=March 2004-03-24, 2004 |publisher=[[European Commission]] |format=PDF |accessdate=June 17, 2009-06-17|deadurl=404}}</ref> послалася, у параграфі 463, на генерального менеджера Microsoft з розробок на [[C++]] Аарона Конторера (Aaron Contorer), який стверджував 21 лютого 1997 у внутрішньому листі Microsoft для [[Білл Ґейтс|Білла Ґейтса]]:
:Windows API настільки поширене, настільки глибоке і настільки функціональне, що більшість незалежних виробників мають бути божевільними, щоб не використовувати його. І він настільки глибого занурений у сирцевий код багатьох Windows-застосунків, що переключитися на іншу операційну систему коштуватиме їм дуже дорого.
:The Windows API is so broad, so deep, and so functional that most ISVs would be crazy not to use it. And it is so deeply embedded in the source code of many Windows apps that there is a huge switching cost to using a different operating system instead.
 
Ранні версії iPhone SDK покривалися неопублікованою угодою. Ця угода забороняла незалежним виробникам обговорювати вміст інтерфейсів. Apple зупинила дію цієї угоди у жовтні 2008.<ref name="nda">{{cite web
| last = Wilson
| first = Ben
| title = Apple Drops NDA for Released iPhone Software
| publisher = CNET Reviews
| url = http://reviews.cnet.com/8301-19512_7-10115774-233.html
| date = 2008-10-01
| accessdate = 2010-12-17
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlV0snK
| archivedate = 2013-06-25
}}
</ref>
Рядок 129 ⟶ 140:
=== Замикання на одному виробникові ===
Залежність від майбутніх версій і оновлень власницького програмного забезпечення замикає споживача на одного постачальника ([[:en:vendor lock-in]]), що веде до [[монополія|монопольного становища]].<ref>{{cite web
| author = The Linux Information Project
| title = Vendor Lock-in Definition
| date = 2006-04-29
| url = http://www.linfo.org/vendor_lockin.html
| accessdate = 2009-06-11
| quote = Vendor lock-in, or just lock-in, is the situation in which customers are dependent on a single manufacturer or supplier for some product [...] This dependency is typically a result of standards that are controlled by the vendor [...] It can grant the vendor some extent of monopoly power [...] The best way for an organization to avoid becoming a victim of vendor lock-in is to use products that conform to free, industry-wide standards. Free standards are those that can be used by anyone and are not controlled by a single company. In the case of computers, this can usually be accomplished by using free software rather than proprietary software (i.e., commercial software).}}</ref>
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlWBwZ9
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>
 
=== Обмеження конкретними апаратними конфігураціями ===
Власницьке програмне забезпечення може також містити умови, що обмежує його використання лише на певному наборі [[апаратне забезпечення|апаратного забезпечення]]. Apple використовує таку ліцензійну модель для [[Mac OS X]], ця [[операційна система]] обмежена виключно апаратурою від Apple, і ліцензійно, і низкою конструктивних рішень. Така ліцензійна модель підтверджена Апеляційним судом США.<ref>{{cite web
| author = Apple wins key battle against Psystar over Mac clones
| title = Apple court victory over Pystar
| date = 2011-09-29
| url = http://news.cnet.com/8301-13506_3-20113365-17/apple-wins-key-battle-against-psystar-over-mac-clones/
| accessdate = 2011-09-30}}</ref>
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlWp4mF
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>
 
== Покинуте власниками програмне забезпечення ==
Рядок 148 ⟶ 165:
Власницьке програмне забезпечення, яке власник припинив продавати і яке використовується без дозволу, називається [[abandonware]], до нього може бути долучений [[сирцевий код]]. Деяке abandonware має сирцевий код, опублікований автором або власником у суспільне надбання, і тому воно стає вільним програмним забезпеченням і припиняє бути власницьким.
 
Якщо власник програмного пакету припиняє існування, або вирішує припинити чи обмежити виробництво чи підтримку власницького програмного пакету, отримувачі та користувачі можуть втратити ресурс, якщо у програмах найдуться проблеми. Власник може втратити здатність покращити та підтримувати своє програмне забезпечення через бізнесові проблеми.<ref>{{cite web|url=http://www.linux.com/archive/feature/32277|title=What happens when a proprietary software company dies?|month=October|year=2003|publisher=NewsForge|accessdate=2007-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlXtqZ9|archivedate=2013-06-25}}</ref> Якщо не знайдеться інший виробник, який підтримуватиме пакет, то припинення підтримки і оновлень може спонукати користувача мігрувати або до конкуруючих систем з довшим циклом підтримки, або перейти на рішення, засновані на вільному програмному забезпеченні.<ref>{{cite web|url=http://informationweek.com/news/showArticle.jhtml;jsessionid=GL4O5EZFOXYJGQSNDLPSKH0CJUNN2JVN?articleID=196700071|title=Microsoft Turns Up The Heat On Windows 2000 Users|month=December|year=2006|publisher=InformationWeek|accessdate=2008-09-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlZ1mB6|archivedate=2013-06-25}}</ref>
 
== Виноски ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пропрієтарне_програмне_забезпечення