Фортов Володимир Євгенович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
Після закінчення середньої школи зі срібною медаллю в 1962 р. поступив на факультет аерофізики та космічних досліджень [[Московський фізико-технічний інститут|Московського фізико-технічного інституту]] (МФТІ), де почав наукову роботу під керівництвом чл.-кор. АН СРСР В.М. Ієвлева. У 1968 р. з відзнакою закінчив МФТІ і поступив до аспірантури цього інституту, а 1971 р. захистив кандидатську дисертацію «Теплофізика плазми ядерних ракетних двигунів».
У 1971
1976 р. захистив докторську дисертацію «Дослідження неідеальної плазми динамічними методами», а 1982 р. отримав звання професора.
У 1986-1992 рр. завідував відділом Інституту високих температур АН СРСР і за сумісництвом - лабораторією в ІХФЧ. У 1992 р. очолив Наукову раду Міністерства оборони Росії. У 1992-2007 рр. був директором Інституту теплофізики екстремальних станів (ІТЕС) Об'єднаного інституту високих температур (ОІВТ), а з 2007 р. він - директор ОІВТ РАН і керівник ІТЕС РАН.▼
▲У
У 1987 р. Володимира Євгеновича обрано членом-кореспондентом АН СРСР по Відділенню фізико-технічних проблем енергетики, а 1990 р. - по Відділенню загальної та технічної хімії. У 1991 р. його обрано академіком РАН. У 1996-2001 рр. він - віце-президент РАН, а з 2002 р. - академік-секретар Відділення енергетики, машинобудування, механіки і процесів управління РАН.
| |||