Ґерета Ігор Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
коректура, доповнення
Рядок 25:
| особиста_сторінка =
}}
'''І́гор Петро́вич Ґере́та''' (*[[25 вересня]] [[1938]], [[Скоморохи (Тернопільський район)|Скоморохи]], нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— † [[5 червня]] [[2002]], [[Тернопіль]], похований у [[смт]]. [[Велика Березовиця]])&nbsp;— український [[археолог]], [[мистецтвознавець]], [[історик]], [[поет]], викладач і громадсько-полі­тичний діяч. [[Заслужений діяч мистецтв України]]<ref>«Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтв»: Указ Президента України //Свобода.&nbsp;— 1998.&nbsp;— 24 верес.вересня<br />По Терноп.Тернопільській обл.області присвоєно «Заслужений діяч мистецтв України» Гереті Ігорю Петровичу.</ref> ([[1998]]).
 
Член [[НСХУ]] ([[1993]]). Почесний член [[ВУСК]] ([[1996]]). Член проводу Тернопільської крайової організації [[НРУ]] ([[1989]]). Депутат [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] І—IV-го скликань (від [[1990]]), член її президії, голова постійної комісії з пи­тань духовності, культури, свободи слова та інформації. Організатор і директор [[Інститут національного відродження України|Інституту національного відро­дження України]] (від 1991; нині носить ім'я Ґерети)<ref>[http://www.irp.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=430:2009-11-16-16-26-04&catid=92:2009-11-16-16-23-29 Інститут національного відродження України]</ref>. Голова Тернопільського осередку [[НТШ]] (від [[1996]]). [[Почесні громадяни Тернополя|Почесний громадянин міста Тернопіль]] ([[2003]], посмертно).
Рядок 34:
У [[1942]]&nbsp;р. родина Ігоря Ґерети перебралася до села [[Велика Березовиця]], де батько отримав нову парафію. Тут [[1955]]&nbsp;р. Ігор закінчив середню школу (тепер&nbsp;— Тернопільська 3ОШ №&nbsp;8). Вчився у [[Тернопільська музична школа|Тернопільській музичній школі]]. [[1962]]&nbsp;р. отримав диплом про закінчення історичного факультету [[Чернівецький університет|Чернівецького державного університету]]. Від [[1963]]&nbsp;р. і до кінця життя працював на різних наукових посадах у [[Тернопільський обласний краєзнавчий музей|Тернопільському обласному краєзнавчому музеї]].
 
За протирадянську діяльність ІгораІгоря Ґерету в [[1966]]&nbsp;р. засуджено на п'ять років позбавлення волі (умовно). Загалом же, за участь в українському [[Дисидентський рух|дисидентському русі]] [[1960-ті|1960-x]] рр. він був позбавлений можливості здобути науково-творчу кар'єру, до розпаду СРСР постійно перебував під наглядом органів держбезпеки та партапарату. Незважаючи на постійні переслідування й утиски, Ігор Ґерета продовжував займатися науковою й громадською роботою.
 
У період українського національного відродження [[1988]]&nbsp;— [[1991]]&nbsp;рр. Ігор Ґерета поринув у вир політичної діяльності. Став співзасновником [[Народний Рух України|Народного Руху України]] ([[Тернопіль]], [[1989]]), член його Великої Ради; був кандидатом у депутати до [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] ([[1994]], [[1998]]); депутат [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] (1&nbsp;— 4 скликань), член її президії, голова постійної депутатської комісії у [[1990]]&nbsp;— [[1998]], [[2002]] роках.
Рядок 57:
* [[Музей-садиба Йосипа Сліпого|музею-садиби Патріарха Йосифа]] у селі [[Заздрість (село)|Заздрість]] [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]].
 
Ґерета першим підтримав ініціативу [[Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович|Остапа Черемшинського]] і став співавтором експозиції етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка у с. [[Велеснів]] [[Монастириський район|Монастириського району]].
 
У видавництві [[Каменяр (видавництво)|«Каменяр»]] ([[Львів]]) Ігор Ґерета видав нариси (путівники) про музеї Соломії Крушельницької і Тернопільську картинну галерею, музей Володимира Гнатюка (у співавторстві з [[Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович|Остапом Черемшинським]]).
 
=== Громадська діяльність ===
Рядок 90:
== Пам'ять ==
 
* На регіональній акції «Галицький лицар 2002» Ґерету визнано (по­смертно) найвизначнішою постаттю десятиліття у краї.
[[Файл:Gereta_Znak.jpg|220px|wrightleft|thumb|Алея слави. Пам’ятний знак на вул. Сагайдачного у Тернополі.]]
* Ім’я Ґерети присвоєно [[Тернопільська обласна експериментальна школа мистецтв|Тернопільській обласній експериментальній школі мистецтв]]
 
== Премії, відзнаки, нагороди ==
 
* [[Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких|Премія імені Братів Богдана і Левка Лепких]] ([[1997]])<ref>Нові лауреати премії імені братів Лепких // Свобода.&nbsp;— 1997.&nbsp;— 10 черв.</ref>.
* Почесна грамота Тернопільського осередку [[Спілка української молоді|Спілки української молоді (СУМ)]]; І. Ґерету визнано "«Опікуном осередку"» (1998).
* Всеукраїнська археологічна премія імені [[Вікентій Хвойка|Вікентія Хвойки]] ([[2002]]).
* Знак Українського фонду культури «[[Подвижник культури]]».
Рядок 106 ⟶ 107:
== Література ==
 
* ''М. Литвин, В. Липовецький.'' Ігор Ґерета. Статті. Спогади. Світлини. — Тернопіль, 2012.
* ''М. Стельмах, Г. Яворський.'' Ґерета Ігор Петрович // {{ТЕС1}}
* Ґерета Ігор Петрович&nbsp;— археолог, мистецтвознавець, культуролог і політичний діяч, заслужений діяч мистецтв України (1998), почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1996)… // Савак Б. Краєзнавці Тернопільщини.&nbsp;— Денисів, 2003.&nbsp;— С. 21&nbsp;— 23.
* [http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous/sci/sci39.xml&num=3&res_xsl=Online/Famous/sci.xsl Стаття про ІгораІгоря Ґерету на сайті Тернопільської обласної бібліотеки для молоді]
 
=== Публікації творів ІгораІгоря Ґерети ===
 
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
Рядок 172 ⟶ 173:
* Ґерета І. Художники Тернопілля //Тернопілля’ 95: Регіон. річник.&nbsp;— Т., 1995.&nbsp;— С. 687&nbsp;— 691.
* Ґерета І. Художники Тернопільщини кінця XIX&nbsp;— ХХ ст. //Тернопіль.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;2&nbsp;— 3.&nbsp;— С. 3&nbsp;— 20.
* Ґерета І. П., [[Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович|Черемшинський О.]]&nbsp;С.&nbsp;Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі: Нарис-путівник.&nbsp;— Л.: Каменяр, 1982.&nbsp;— 79 с.
* Ґерета І. П., [[Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович|Черемшинський О.]]&nbsp;С.&nbsp;Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі: Нарис-путівник.&nbsp;— Л.: Каменяр, 1991.&nbsp;— 94 с.
* Ґерета І. Шлях митця: [Про худож. Я. Омеляна] //Тернопіль вечірній.&nbsp;— 1993.- 19 черв.&nbsp;— С.
* Ґерета І. Ювілей Юліана Опільського //Жовтень.&nbsp;— 1985.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 103.
Рядок 182 ⟶ 183:
</div>
 
=== Статті про ІгораІгоря Ґерету ===
 
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
Рядок 225 ⟶ 226:
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв України]]
[[Категорія:уродженці Тернопільського району]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Богдана та Левка Лепких]]