Слобода-Ялтушківська: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9:
| mapy =
| засновано =
| населення = 864 людини ([[Перепис населення України 2001|перепис 2001 року]])
| територія = 3.564
| ref-територія =
Рядок 36:
 
== Історія села ==
Село Слобода-Ялтушківська засноване наприкінці першої половини [[18 століття|18-го століття]], щоб допомогти заселити землі, знелюднені після турецької займанщини Поділля ([[1672]]-[[1699]]) у південній Україні. Після того як турки відступили з [[Поділля]], польська влада того часу запросила людей повернутися до регіону і для заохочення на деякий час скасувала податки, рентові платежі ([[Чинш|чинш]]) і військові повинності тим, хто так зробив. Внаслідок цього з'явилося багато поселень, названих "[[Слобода|слободами]]" (вільними поселеннями), на [[Поділля|Поділлі]]. Слобода Ялтушківська (Jałtuszkowska або Jołtuszkowska Słoboda польською) була заснована біля містечка [[Ялтушків|Ялтушкова]] (тепер село [[Ялтушків]]) через ставок, на протилежному березі річки [[Лядова (притока Дністра)|Лядової]].
 
Перші згадки про Слободу Ялтушківську виявлено в польських офіційних документах, а саме в акті, за допомогою якого Антоній, князь Любомирський (Antoni Benedykt Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:444874), мечник королівський, уступає зі староства Барського на користь свого брата Францишка Любомирського (Franciszek Ferdynant Lubomirski - http://pl.rodovid.org/wk/Osoba:493922), старости бецького (???) (starosta Biecki). В акті, у якому перелічено всі села, що належали до Барського староства, згадується й Слобода Ялтушківська. Акт уступу датований 10 липня [[1761]] року, а “привілей” Августа III, що дозволяє уступання, датований у Варшаві 27 жовтня [[1759]] року.
 
Привілей князя Францишка-Фердинанда Любомирського кагаловігромаді м. [[Ялтушків|Ялтушкова]] (нині с. Ялтушків Барського району Вінницької області) на осадження слободи (5.06.[[1765]] р.) починається наступноютакоюим фразоювисловом: "...бажаючи новоосідаючим давнішим людям м. [[Ялтушків|Ялтушкова]] по спустошенні поновити права і у тих правах їх затвердити..." Тобто, у даному випадку йдеться про людей, які уже мешкали в [[Ялтушків|Ялтушкові]], але з якоїсь причини втратили своє майно і змушені були залишити насиджені місця на деякий час.
 
Зі Збірника документів ("Sumariusz dokumentow do dobr Barskich") видно, що о. Францишек Фердинанд Любомирський у [[1773]] випустив трирічний контракт оренди під заставу 12 тис. злотих на село Слобода Ялтушківська Андрієві Даджбогові Бенькевичу (Andrzej Dadzibog Bienkiewicz), мечникові парнавському. Термін оренди мав початися 23 квітня [[1773]] р.
 
За переказом спочатку село було на південо-західному боці містечка в ур. Селище. Там у [[1901]] р. ще стояв кам"яний хтрестхрест, як казали, на місці церкви. Там знаходили монети, уламки посуду. З розповідей старожилів виходило, що одним з перших на території села поселився коваль, чи то запрошений, чи то куплений (?) з [[Німеччина|Німеччини]]. Земля була відведена для садиби на давньому забутому цвинтарі (пізніше при проведенні земляних робіт знаходили рештки давніх поховань).
 
Наприкінці [[18 століття|18-го ст.]] Ялтушківська Слобода опиняється у власності Казимира Красовського (Kazimierz Krassowski), воєводи Червоногородського. Після нього село успадкував відповідно до розділу з братом його син Пій Крассовський (Pius Krassowski), маршалок могилівський, по чиїй смерті 1856 року Слобода переходить до його сина Клеменса Крассовського (Klemens Krassowski). Нарешті [[1871]] року власником став Казимир Красовський (Kazimierz Krassowski), син Клеменса (принаймі до [[1900]] року). Більш як сто років Слобода Ялтушківська була у володінні чотирьох поколінь родини Крассовських.