Браконьєрство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 12665588 користувача Orestsero (обговорення)
Скасування редагування № 12665582 користувача Orestsero (обговорення)
Рядок 42:
У Карпатах, на Дністрі, на Азовському морі незаконно добувається галька, черепашник, в Донбасі - вугілля. Як правило, ці роботи ведуться відкрито і абсолютно безкарно, тому що нерідко підтримуються місцевою владою та правоохоронними органами.
 
Екологічні інспектори іноді пломбують механізми незаконного видобутку піску, проте пісочні браконьєри наступного дня нахабно зривають пломби і продовжують незаконний промисел. Як правило, земснаряди для видобутку піску виготовляються браконьєрами самостійно, реєстраційних документів (як плавзасоби) не мають, зазвичай у них немає ніяких документів і на видобуток піску. За день такий земснаряд наривається до 200 тонн піску, на чому заробляють до 5 млн гривень на місяць. Тільки в Київській області в 2008 р. пісочні браконьєри завдали шкоди рибним запасам в 3 млн гривень, а відшкодовано ними було всього 970 тис. гривень<ref name="bor"”bor” />.
 
=== Лісове браконьєрство ===
Щорічно в Україні затримується близько 30 тис. порушників Лісового кодексу. При цьому сума штрафів та позовів в середньому на одного лісового браконьєра в 2007 р. склала всього 73 гривні<ref name="bor"”bor” />.
 
Лісові багатства країни практично ніхто не охороняє, величезна кількість незаконно добутих пиломатеріалів вивозиться з українських Карпат до Європи.
 
Особливо масовим є щорічно повторюване ялинкове браконьєрство перед Новим роком. За приблизними підрахунками, браконьєри на рік рубають 1,5 млн ялинок, сосен та ялиць. Щорічно в країні затримується близько 2200 ялинкових браконьєрів, у яких вилучається 7 тис. хвойних дерев, що становить збиток в 200 тис. гривень<ref name="bor"”bor” />. Насправді перед Новим роком браконьєри знищують до 1 млн хвойних дерев. Особливий збиток лісові браконьєри завдають лісосмугам, які, по суті, зараз є безгоспними. Підпільні бригади лісорубів нищать їх сотнями.
 
=== Квіткове браконьєрство ===
Кожен сезон (лютий-квітень) в Україні затримується близько 5,5 тис. квіткових браконьєрів, що здійснюють свій незаконний бізнес на зборі та торгівлі червонокнижними раньоквітнучими квітами - пролісками, сон-травою, шафранами, білоцвітами, цикламеном Кузнєцова<ref name="bor”bor-2"2” />. За приблизними підрахунками за сезон ними щорічно знищується до 20 млн кольорів, чим завдається шкода в 200 млн гривень. У середньому на одного квіткового браконьєра, затриманого міліцією, припадає 2 грн. штрафу. Величезна кількість першоцвітів вивозиться контрабандою в Росію та Західну Європу<ref name="bor"”bor” />.
 
За винятком Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька та Криму боротьба з квітковими браконьєрами більше ніде в Україні не ведеться, в результаті чого в найближчі 10 років всі ці рідкісні першоцвіти можуть зникнути. Вже зараз 30% квітів, занесених до Червоної книги України, потрапили туди насамперед з причини браконьєрського збору, що має комерційний характер<ref name="bor”bor-2"2” />.
 
У Криму квіткові браконьєри об'єднані в квіткову мафію, що займається збором і збутом першоцвітів до Росії і великих міст України.
 
=== Наукове браконьєрство ===
Дуже поширене легальне браконьєрство, яке прикривається "науковими" завданнями. Під прикриттям науки часто здійснюють браконьєрські дії рибінспекції, різні відомчі наукові інститути Держкомрибгоспу. Так, в 2007 р. рибні інститути України отримали квоту на науковий вилов російського осетра в 4,8 тонни і севрюги в 3,56 тонн. Однак, на думку незалежних експертів, для наукових досліджень і штучного розведення потрібно відловлювати всього не більше 1 тонни осетрових<ref name="bor"”bor” />. Все інше, під виглядом "науки", йде в ресторани і супермаркети.
 
Нерідка так званий "науковий" лов риби і креветок проводиться рибінспекціями, рибними НДІ, деякими національними парками, наприклад, Шацьким, навіть у період нересту, коли будь-яка ловля риби за законом суворо заборонена<ref name="bor"”bor” />.
 
=== Продаж браконьєрських снастей ===
Рядок 75:
 
== Проблеми і труднощі в боротьбі з браконьєрством ==
Головною проблемою є відсутність розуміння у влади, суспільства та ЗМІ необхідності збереження дикої фауни, флори, інших природних ресурсів та боротьби з браконьєрством як небезпечним соціальним явищем. Не менш важливими проблемами є: відсутністю ефективної єдиної державної природоохоронної інспекції, різке ослаблення правоохоронних відомств і судових органів в галузі охорони природи, суперечливість природоохоронного законодавства, фактичне заохочення державою практики хижацької видобутку тваринного і рослинного світу (особливо в системі державних агентств лісових або рибних ресурсів України ). Само природокористування в країні має дуже високий рівень криміналізації. Україна не контролює нею ж підписані Міжнародні природоохоронні Конвенції (наприклад, щодо охорони вовка, першоцвітів, дельфінів), недостатньо фінансує охорону природи в цілому.
 
Серйозним питанням є висока корумпованість державних природоохоронних інспекцій, і перш за все рибної інспекції. Справа дійшла до того, що особливо на Азовському і Чорному морях браконьєри просто платять помісячно рибінспекторам спеціальну мзду, щоб ті їх не чіпали. У період нересту цей «податок» збільшується в кілька разів.