|
[[Зображення:Pikeniere kl.jpg|right|thumb|250px|Солдати озброєні піками 17-го сторіччя озброєні(фестиваль піками[[Валленштайн]]а 2004 р.)]]
[[Зображення:Tercio piquiers.jpg|right|thumb|250px|Використання пікінерів в терсіо]]
'''Пі́ка''' — різновид списа (вид колючо-древкової зброї), що перебував на озброєнні у [[Кіннота|кінних]] та інших підрозділів цілого ряду країн. П.Піка найбільш відома в козацькому середовищі як зброя кінних частин, хоча була відомою й у піхотних підрозділів. Використовувалась під час бою в якості зброї першого порядку (пробивний характер П.піки давав можливість атакувати противника на більшій відстані ніж за допомогою [[шабля | шаблі]] чи шашки). Саме тому П.піку використовували в козацьких кінних частинах і на початку [[ХХ]] ст. (щодо піших підрозділів, то там П.піку витіснили багнети).
В основі техніки бою з П.піками лежить та ж система бойових рухів, що і зі списом[[спис]]ом: різноманітні колючо-пробивні удари, поєднані з відбивно-відводнимивідвідними рухами древком.
В козацькій кінноті П.пікою діяли за допомогою переважно однієї руки, але в разі потреби і можливості (якщо володів засобами кернування конем без участі рук) билися П.пікою і 2 руками. В кінному бою головну увагу приділяли швидким відвідним рухам древком (проти П.піки ворога) та різким колючим пробивам вістрям. Для здійснення відбивів — відводів при дії однією рукою додатково окрім кісті підключали однойменну пахву, в котрій утримували зворотний кінець древка. Ударні рухи П.піки здійснювали головним чином вістрям, але вмілий боєць вправно діяв і зворотнім кінцем древка на котрий могло також надягатись вістря. Удари наносили як двома, так і однією рукою з використанням потужної роботи корпусом та ногами (нахили, прокрути, відходи — обходи).
Щодо наконечників П.піки, то вони мали різноманітну форму, котра змінювалась відповідно до завдань (пробивати захисне обладнання[[обладунок|обладунки]] легше було 4-гранимгранним вістрям, а з відмовою від такого обладункаобладунку — 2-гранимгранним).
У порівнянні зі списом, П.піка, як правило, в кінних козацьких частинах відрізнялась довшим і легшим древком. На протилежному наконечнику кінці древка кріпилась петелька для надягання на стопу ноги під час їзди верхи, що полегшувало її утримання у похідному марші. Під наконечником, як правило, прикріплявся значок із тканини у формі трикутника, що кольоровою гамою відповідав військовому, або державному прапору.
{{Wikify}}
[[Категорія:Холодна зброя]]
| 