Іоанн Брієнський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
Іванко1 (обговорення | внесок) м стильові правлення за допомогою AWB |
||
Рядок 31:
Походив з аристократичної родини з Шампані. Стосовно дати народження немає чітких відомостей: називають [[1148]] або [[1155]] рік. Був другим сином Еврара II, графа де Брієн, та Агнес Монфакон, родички графів Невер. Спочатку йому готували церковну кар'єру, але зрештою Іоанн став лицарем й відправився у 1204 році у Четвертий хрестовий похід. Відзначився під час облоги та штурмі Константинополя. Втім на завойованим землям не зміг здобути для себе феода. Тому у 1208 році він перебрався до Єрусалимського королівства. У 1210 році уклав шлюб з [[Марія Монферратська|Марією I]]. Деякий час намагався вести активну політику щодо відвоювання Єрусалиму, проте марно. У 1212 році після смерті дружини став регентом королівства за малої своєї доньки [[Іоланта Єрусалимська|Ізабели II]].
У 1217–1222 роках Іоан розраховував на користь П'ятого хрестового походу. Втім розбіжності між його учасниками, незлагодженість дії призвели до мізерних результатів. після цього Брієн відправився до Європи, де намагався отримати допомогу, але марно. У 1227 році він уклав союз з імператором Фрідрихом II Гогенштауфеном, згідно
У 1229 році Брієн очолював війська у південній Італії, які разом з прихильниками папи римського воювали проти Гогенштауфена. Але незабаром Іоанн зазнав поразки. Того ж року його було запрошено баронами Латинської імперії на регенство. Водночас він став імператором. У 1235 році він завдав поразки Іоанну III Ватацу, імператору нікейської імперії, а згодом розбив армію Івана Асеня II, царя Болгарії. Помер у Константинополі [[27 березня]] [[1237]] року.
| |||