Український державний банк: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
Директора Державного банку призначав [[Гетьман]] за поданням [[Список міністрів фінансів України|міністра фінансів]]. Таким самим чином призначався товариш (заступник) та управитель його Київської контори<ref name="Статут банку"/>. [[23 серпня]] 1918 року Гетьман наказом № 4 ухвалив доповідну міністра фінансів, згідно з якою з [[1 червня]] 1918 року товаришем директора Державного банку призначався М. Костецький, а управителем його Київської контори — В. Ігнатович<ref>Державний Вістник. — 1918. — 10 вересня.</ref>.
== Джерела формування активів банку ==
Запасний капітал Банку становив 10 млн крб, для покриття якого повинно було відраховуватися щорічно 5% з чистих [[Прибуток|прибутків]] Державного банку. Запасний капітал призначався виключно на покриття збитків Банку. У випадку, коли б він зменшився через відрахування з нього тих збитків, то його поповнювалося черговим відрахуванням 5% з прибутків. Збитки, що не могли бути покриті запасним капіталом, мали покриватися за рахунок основного фонду, який, у свою чергу, поповнювався з коштів [[Державна скарбниця України|Державної скарбниці]]. Основний і запасний капітали, а також суми внесків від приватних осіб та установ, як і [[депозит]]и Скарбниці, не могли використовуватися на загальні державні видатки. У прибуток скарбу зараховувався чистий прибуток Банку, крім відрахувань до основного й запасного капіталів. До скарбу не зараховувалися також щорічні відрахування з [[Чистий прибуток|чистого прибутку]] розміром до 15% для розподілу цієї суми, за розсудом міністра фінансів, між службовцями зверх належного їм утримання. У той же час, ці відрахування не повинні були перевищувати 20% загальної суми утримання службовців. До скарбу не переводилися також відрахування з чистого прибутку, обсяг яких мав надаватися у пенсійну касу, що засновувалася при Державному банкові<ref name="Гай-Нижник"/>.
== Примітки ==
| |||