Андрій Вишневецький: відмінності між версіями

Походив з князівського та магнатського роду [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. Син [[Вишневецький Іван Михайлович|Івана Вишневецького]] та Анастасії Олізарович. Про молоді роки мало відомостей. Уперше князь Андрій згадується у документі, датованому 1554 роком, коли: спільно з молодшим братом Костянтином зобов’язався дати пану Ходкевичу на викуп з татарського полону своєї тітки княгині Марини 600 кіп грошей, на ту суму уступає йому маєток Сейни<ref>''Wolff J.'' Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konca czternastego wieku. - Warszawa, 1895. - s.567</ref>.

1568 рік стає каштеляном Володимирськимволинським. У 1569 роціроку обирається разом з [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Василем Острозьким]], [[Санґушко Роман|Романом Санґушком]], Олександром Чорторийським, [[Вишневецький Костянтин Іванович|Костянтином Вишневецьким]], Андрієм Капустою послом від магнатів та шляхти українських земель на з'їзд у Любліні. Андрій Вишневецький разом з іншими зміг домогтися рівностірівности прав української шляхти, вільного віросповідання, збереження дії Другого Литовського Статуту на українських землях, гарантії цілісности воєводств, непорушности місцевих традицій та вживання у діловодстві та публічному спілкуванні староукраїнської мови. Підписав разом з іншими згоду на унію та утворення Речі Посполитої.

У 1570 роціроку починається конфлікт за землі з [[Курбський Андрій Михайлович|Андрієм Курбським]]. Конфлікт, триваєтривав з перемінним успіхом., Відбуваютьсявідбувались збройні сутички, судові засідання. 1572 рік стає [[Брацлавські воєводи|воєводою брацлавським]]. З(турбота цього моменту ще однією турботою стає- захист українських земель від татарів).

Брав участь в обранні [[Генріх III (король Франції)|Генріха Валуа]] королем та, розробці так званих «Генріхових артикулів». У 1574 роціроку А.Вишневецький начебто здолав Курбського&nbsp;— король [[Генріх III (король Франції)|Генріх I]] видав універсал на користь Андрія Вишневецького. Проте; незабаром Генріх втік з Польщі, тому Андрій Курбський не став виконувати королівське рішення. Новий король Стефан Баторій у 1575 роціроку ухвалив компромісне рішення.

У 1576 роціроку призначається воєводою Волинськимволинським. Наступного&nbsp;— 1577&nbsp;— року А.Вишневецький не зміг відбити напад значного загону татарів на Вишневець, який був суттєво зруйнований. 1582 рік відбудував родинний замок.

Брав участь у Лівонській війні 1558-1583 років проти Московського царства. У 1581 році,року під час походу короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]], відзначився під час облоги [[Псков]]а.

У 1580 роціроку А.Вишневецький отримує у керування староства Луцькелуцьке, Любецькелюбецьке, Лоєвськелоївське. І16 влистопада тому1580 ж році (16 листопада)р. отримав у довічне володіння землі цих останніх двох староств. Разом з посадою воєводи Волинськоговолинського це призначення перетворило Андрія Вишневецького на найвпливовішу людину Волині.

* [[Ганна Вишневецька|Ганна]] (1569–1595), - дружина [[Микола Сапіга|Миколи Сапіги]], воєводи Вітебськоговітебського.

* [[Софія Анна Вишневецька|Софія]] (1568–1619), - дружина Яна Паца, воєводи Мінськогомінського (1), Кшиштофа Вацлава Шемета, старости Росенськогоросенського (2).

* [[Ізабела Олександра Вишневецька|Ізабела]] (д/н—після 1612), - дружина [[Єжи Чарторийський|Єжи Чарторийського]] (1), [[Ян Лагодовський|Яна Лагодовського]], каштеляна Волинськоговолинського (2)

* [[Гальшка (Єлизавета) Еуфимія Радзивілл|Гальшка (Ельжбета) Евфимія]] (1569–1596), - дружина [[Микола Кшиштоф Радзивілл (Сирітка)|Миколи Радзивілла (Сирітки)]]