Рівняння Шредінгера: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Рівняння Шредінгера розв'язується аналітично для невиликого числа задач, більшість з яких модельні. Важливими фізичними системами, для яких існують точні розв'язки є задача про [[вільна частинка|вільну частинку]] і [[задача двох тіл]] з кулонівським потенціалом взаємодії, окремими випадками якої є задача про [[енергетичний спектр]] [[атом водню|атома водню]] та про задача про [[резерфордівське розсіяння]]. Модельні задачі допомагають зрозуміти важливі квантові ефекти, такі, наприклад, як [[тунелювання]]. Для складніших фізичних систем розробнено різноманітні методи наближеного розв'язування, зокрема, [[теорія збурень]], [[варіаційний метод]] тощо.
 
Більшість методів наближеного розв'язування, як аналітичних, так і чисельних, стосуються стаціонарного рівняння Шредінгера. Часове рівняння Шредінгера набуває значення тоді, коли в фізичній системі є взаємодія, яка залежить від часу, наприклад, коли система передуває в змінному [[Електромагнітне поле|електромагнітному полі]]. Тоді система не може довільно довго зберігати свою енергію, у ній відбуваються переходи з поглинанням енергії від поля, або передачею енергії полю. Імовірності таких процесів дозволяє визначити часова теорія збурень.
 
== Див. також ==