Смоленськ: відмінності між версіями

'''Смоленськ'''  — [[місто]] в [[Росія|Росії]], адміністративний, промисловий і культурний центр [[Смоленська область|Смоленської області]], має [[Місто-герой|звання "«Місто-Герой"»]] (з [[6 травня]] [[1985]] року), нагороджений [[Орден Вітчизняної війни|орденом Вітчизняної війни І ступеня]] й [[Орден Леніна|орденом Леніна]].

Місто розташоване за 419  км до заходу - — південно-заходу від [[Москва|Москви]] у верхньому плині [[Дніпро|Дніпра]]. Він має вигідне географічне положення на шляхах з Москви в Білорусь, Прибалтику, країни Центральної й Західної Європи.

Місто простирається із заходу на схід на 25  км і з півночі на південь на 15  км. Його територія становить 166,35 км².

Клімат в Смоленську помірно континентальний, пом'якшений впливом Атлантичного океану. У Смоленську порівняльне тепле літо і помірно холодна зима. Середня річна температура +4,4º;. У найхолоднішому місяці, січні, середня температура  — -9−9,4º;, а в найтеплішому липні  — плюс 25.5º. Річна кількість опадів в середньому становить 608 міліметрів. Протягом року 178 днів переважає похмура погода, 103 дні з туманами, 28 днів з грозами. Найвологішим є літній період. Річна величина відносної вологості повітря  — 81 % Переважаюча в місті роза вітрів  — західна, південна і південно-західна.

Смоленськ - — стародавнє місто східних слов'ян. «Повість времянних літ» сповіщає про місто під [[862]] роком як центр племені кривичів. Історичне місто староруського періоду називається Стародавнім Смоленськом. Місто виникло на землях, належних кривичам, мав вигідне географічне положення. Знаходився на перехресті торгових шляхів: шлях «з варяг в греки» сполучав Скандинавію з басейном Чорного моря, шлях, що проходив із заходу на схід, сполучав місто з [[Волга|Волгою]] і далі вів у «болгари», в Хвалинське море, до [[Новгород]]а і Верхнє Поволжжя через Ржев і озеро [[Селігер]]. Перша згадка про Смоленськ є в Устюжном (Архангелогородськом) літописному зведенні за 863 рік, коли [[Аскольд]] і Дір в поході з Новгорода в [[Царгород]] обійшли місто стороною, оскільки місто було сильно укріплене і багатолюдне. У 882 році місто було захоплене і приєднане до Київської Русі князем Олегом, що передав його в долю князеві Ігорю, з малоліття якого влада в місті здійснювалася намісниками і дружиною, а загальне управління здійснювалося з [[Київ|Києва]].

З XII столітті,  — столиця незалежного Великого князівства Смоленського. Це був період розквіту Смоленську: місто займало площу 115 га, на якій розташовувалося 8 тисяч будинків з населенням близько 40 тис. чоловік.

У [[1812]] в околицях міста  — Смоленська битва, в ході якої французька армія втратила більше 20 тисяч чоловік.

* Музей ковальського ремесла ( [[Кузня в Смоленську]] )

* Триїцький монастир ( вул. Б. Советська )

[[Файл:Assumption Cathedral in Smolensk.jpg|міні|праворуч|300пкс|Історичний центр Смоленська. На передньому плані - — собор Троїцького монастиря ([[XVII]] - –[[XVIII]]  ст.)]]

* [[Успенський катедральний собор]] ( [[XI]] - –[[XVII]]  ст. Сучасний храм будувався з [[1677]] по [[1772]]  рр., [[бароко]])

* Троїцький монастир із собором ([[1672]], [[1727]]  рр., петровське [[бароко]]), Аннозачатіївською церквою ([[1767]], [[бароко]]) та дзвіницею ([[1740]]-і рр.).

* Богоявленська тепла церква при Успенському соборі - — [[1782]] - –[[1787]]  рр., [[бароко]].

* Благовіщенська церква, [[1773]] - –[[1774]]  рр., провінційне [[бароко]].

* Нижньо-Микольська церква, [[1745]] - –[[1748]]  рр., [[бароко]].

* Покровська надбрамна церква, кінець [[XVIII]]  ст., [[класицизм]].

* [[Церква Петра і Павла на Городянці]] ( [[XII століття]] століття, домонгольська споруда, реставрована )

* Церква Варвари при Петропавлівському храмі. Перша половина [[XVIII]]  ст.

* Церква Михайла Архангела (або Свирська, домонгольської епохи, [[1180]] - –[[1194]]  рр., дзвіниця [[XVIII]]  ст., [[бароко]].)

* Церква Здвиження Хреста Господнього, [[1764]] - –[[1767]], [[бароко]].

* Вознесенський монастир із собором ([[1693]] - –[[1704]]  рр., [[Старцев Йосип Дмитрович|Йосип Старцев]], Кіндрат Мимрин та Данило Калінін, наришкінський стиль) та церквою Охтирської ікони богоматері ([[1830]]-і рр., [[класицизм]]).

* Церква Воскресіння. [[1765]]  р., [[бароко]].

* Церква Св. Георгія (Нижньо-Георгіївська, [[1784]] - –[[1810]]  рр., [[бароко]] )

* Церква Св. Георгія (Верхньо-Георгіївська, [[1782]], [[бароко]], дзвіниця [[1826]]  р., [[класицизм]] )

* Церква Спаса Нерукотворного Образа, [[1766]]  р., на кладовищі, провінційне [[бароко]].

* Церква Івана Богослова на Варяжках ( [[1173]] - –[[1176]]  рр., перебудівля в стилі [[бароко]] [[1763]] та [[1786]]  рр.)

* Церква Тихона Задонського, надбрамна, [[1815]] - –[[1816]]  рр., класицизм.

* Церква Смоленської ікони Богоматері, надбрамна, [[1812]]  р., класицизм.

* Церква Спаса Преображення, [[1766]] - –[[1768]]  рр., [[бароко]].

* Будинок губернатора ( 1781  р., [[класицизм]] ), навчальний заклад

* Будинок Дворянського зібрання ( [[класицизм]])

* Станіслав Лопуцький, польський шляхтич, картограф і художник (?  — жовтень 1669)

* [[Бєляєв Олександр Романович]] (1884–1942) — російський радянський літератор, письменник  — фантаст

* [[Хазанов Онисим Тимофійович]]  — український медик.

* Белогорцев И. Д., Софинский И. Д. «Смоленск», М, 1952

* Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог.  — М., 1987.

* Воронин Н. Н., Раппопорт П.  А.  Зодчество Смоленска XII—XIII XII–XIII вв.  — Л., 1979.

* Раппопорт П. А., Смирнова А.  Т.  Архитектурные достопримечательности Смоленска.  — М., 1976.

* Гудериан Г. Воспоминания солдата / Пер. с немецкого.  — Смоленск: Русич, 1998.  — 656 с. («Мир в войнах»).  — ISBN 5-88590-901-6.

* http://www.russist.ru/baranovsky/pb/ (Барановський і рятування пам'яток архітектури. Статі і матеріали до вивчення. )