Стрипа: відмінності між версіями

'''Стри́па''' — річка в Україні, в межах [[Зборівський район|Зборівського]], [[Козівський район|Козівського]], [[Теребовлянський район|Теребовлянського]] і [[Бучацький район|Бучацького районів]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Ліва (подільська) притока [[Дністер|Дністра]] (басейн [[Чорне море|Чорного моря]]). Третя за протяжністю серед лівих приток Дністра в Тернопільській области.

'''Західна (Мала) Стрипа''' — починається біля села [[Поляни (Золочівський район)|Полян]] [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівського району]] [[Львівська область|Львівської областіобласти]]. Пливе в північно-східно­му напрямі до [[Славна|Славної]], через [[Плісняни]] й [[Заруддя (Зборівський район)|Заруддя]], біля [[Присівці|Присівців]] минає пагорб [[Могили]] і на двадцятому кілометрі зливається з рукавом Головної Стрипи.

'''Головна Стрипа''' випливає між [[Підлипці|Підлипцями]] йта [[Івачів|Івачевом]], стає прудкішою біля [[Метенів|Метенева]] та [[Млинівці]]в (звідси — до злиття зі Східною і Західною її на­зивають '''Гребелькою'''). Довжина — 16 кіло­метрів.

'''Східна Стрипа''' випливає в [[Монилівка|Монилівці]] з-під каміння (останцеві породи) і, окресливши південно-західною тринадцятикілометровою дугою села [[Беримівці]], [[Кудобинці]] й [[Тустоголови]], вливається до Головної Стрипи.

Стрипа замерзає наприкінці [[Грудень|грудня]], скресає на початку [[Березень|березня]]. Льодовий режим нестійкий, у пониззі встановлюється лише в суворі зими. Гідрологічний пост&nbsp;— поблизу м. [[Бучач]].<ref>''В.Паращій, Й.Свинко.'' Стрипа // {{ТЕС3}} с.362</ref>

Долина річки у верхній течії (до сіл Соколів Теребовлянського та Денисів Козівського районів<ref>''В.Паращій, Й.Свинко.'' Стрипа... с.362</ref>неглибока (18—20 м), з пологими схилами; нижчедозволило створити на її течії різноманітні ставки, найбільший - біля с.Плотича Козівського району. Нижче — трапецієподібна (або V-подібна<ref>''В.Паращій, Й.Свинко.'' Стрипа... с.362</ref>), від с. [[Золотники]] — V-подібна з пересічною шириною 0,6—1 км. Дещо вище від [[Бучач|Бучача]] і до [[гирло річки|гирла]] річка пливе глибоким, вузьким [[яр|яром]]. Яр Стрипи поступово переходить у крутояр, який нижче [[Бучач]]аБучача утворює [[каньйон]]оподібні ділянки; місцями є скелі. Під стінами каньйону — дикі і незаймані ліси.

[[Файл:Русилівські водоспади.JPG|thumb|ліворучправоруч|300px|[[Русилівські водоспади]]]]

1). Назва, очевично, походить від слова ''«стрибати», «стриба»,'' у якому «б» стало глухим «п».

СТРИБАТИСтрибати, -аю, -аєш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; скакати. // Стрибком перехоплюватися через що-небудь. // Стрибком вихоплюватися на що-небудь. // Стрибком переміщатися на інше місце, вихоплюючись звідки-небудь назовні, швидко проникаючи всередину чогось і т. ін. // Робити спортивний стрибок; займатися стрибками як спортивними вправами. // Кидатися вниз стрибком. // Стрибком, стрибками переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. // Танцювати підскакуючи, роблячи стрибки. 2. перен. Швидко текти по камінню, уступах і т. ін. (про річку, струмок тощо). // Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). // Хаотично перебігати від одного до іншого (в розмові, думках і т. ін.). // Швидко йти, проходити, змінюючись у свідомості; переходити, переключатися на що-небудь інше (про думки). // Раз у раз то з'являтися, то зникати або пересуватися з одного місця на інше (про світло, проміння, тіні і т. ін.). 3. Ударяючись об що-небудь, коливаючись на чомусь, підскакувати. 4. перен., розм. Іти, ходити підстрибуючи. // розм. Ходити у взутті, одязі не свого розміру, поганої якості і т. ін. 5. Мимовільно дрижати, труситися (про частини обличчя, тіла). [1,678]

2). Не секрет, що нашіНаші предки були язичниками і, поклонялися великій кількості богів, які уособлювали сили природи. Один із них ''«[[Стрибог]]»'' — бог вітру. ''Стриба-Сприпа'' бистра, як вітер, ''донька Стрибога.'' На берегах Стрипи, зокрема в Осівцях, розкинулися луки та ліси. Такі місця стародавні слов'яни використовували для поклоніння та спорудження жертвенників. Можливо на березі цієї річки було споруджено жертвинник Стрибогу.

3). Враховуючи в деяких місцях бурхливу течію, є вірогідність, що назва пішла від слова ''«стрипихата».'' СТРИПИХАТИЙСтрипихатий, -а, -е, зах. Розкуйовджений.[1,689]

4). Б. І. Андрусишин вважає, що корінь ''стр-'' означає швидку течію. Це корінь часто трапляється в гідронімах України: Дністер, Істр, Стрий, Істрівка. Також дане буквосполучення вживається в назвах річок Стрижень, Струга, Струмок, Остер, Бистриця, Простир, Стривники, Стронавка, Стриня та ін. Ці назви, можливо, походять від старослов'янського ''Строуя,'' руського ''струя,'' українського ''струмінь.'' Серед притоків Дністра також кілька Бистриць, назви яких є прозорими для сучасного розуміння, а також стоять у гідронімічному ряду з основою на -стр-. Припускають, що в давнину всі Бистриці звалися Стрипами. [3,148]

Після опрацювання даних «Топонімічного словника» про всі гідроніми із словосполученням стр-, виникає декілька версій походження назви річки Стрипа.

5). Назву виводять від давньоіллірійської форми, яке перейшло до слов'янського в розумінні ''«струмінь, текуча вода».'' Оскільки і корінь, і суфікс трапляються як іллірійські факти в античній топонімії. Отже, корінь stru-ser- «текти», sr- «швидка (про річку)». Тобто дослівно Стрипа звучить як «текти швидко».

6). Гідрооснова пов'язана з давньоруським ''«стрьжьнь»'' — «середина течії річки; найбільша її глибина, бистрінь»; українською стрижень — «бистрінь річки», «фарватер річки, середня частина зі швидкою течією». Загальновживане в українській мові слово стрижень відоме із значенням «найглибше місце в річці, з найбільшою течією».

7). Одні її виводять від скіфсько-сарматського ''стр- «швидкий»'' (звідси стріла, струмінь та ін.). Інші вважають, що гідронім Стрий має спільність кореневого стр-/-ср у групі назв Стрий, Стрипа, Стир, Струга, Стривігор, але кожна з них дістала інше фонетико-морфологічне оформлення.

8). Морфологічна структура гідроніма могла утворитися як наслідок лексико-семантичного ряду по лінії ''«струя — струй».'' Слова з аналогічним коренем є і в латвійській мові. Стры- співвідноситься з stryjь — «річка, потік».

9). Назва молдавсько-румунського походження. ЇЇ виводять від ''«кривий».'' Дослівно: «Ріка із звивистим (кривим) руслом (багата меандрами)». Назва від того ж «кривий», дана за її форму.[9, 253]

10). Цікавим є теж діалектне слово ''«стріп».'' Стріп, стропу, ч., діал. 1. Невеликий сніп, перев. обмолоченого жита, зв'язаний спеціальним способом для покривання даху; сам настил покрівлі з таких снопів. 2. Будь-яка покрівля.[1,681]

* Над Стрипою. Путівник по туристському маршруту.- Л.Львів: Каменяр, 1981