Китаєцентризм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 9 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q1370788
Basio (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Зображення:Tenka Han (zh).png|thumb|250px|Схема Піднебесної і китаєцентричного світу. В центрі — [[Імператор Китаю|Імператор]] (天子, «[[Син Неба]]»), за ним — придворні (内臣, «внутрішні слуги») і регіональні чиновники (外臣, «зовнішні слуги»). Після них — окультурені варвари (朝貢国, «країни-данники»), за якими слідують «дикі варвари» сторін світу: [[Східні варвари|східні]] (東夷), [[Західні варвари|західні]] (西戎), [[Південні варвари|південні]] (南蠻) і [[Північні варвари|північні]] (北狄). Поза ними простирається зона, недосяжна культрегерській місії китайців (化外之地, "землі поза просвітительским впливом").]]
 
'''Китаєцентризм''' ({{lang-en|Sinocentrism}}; {{lang-ja|中華思想, 華夷思想}}; {{lang-zh|中国中心主义}}) — світоглядна система у [[Східна Азія|Східній Азії]], за якою у цілому світі, наповненому «варварами», лише [[Китай]] є центром цивілізації, культури і філософії, а також головним просвітителем «варварських» народів. Дана система обґрунтовувала провідну роль Китаю в регіоні і світі впродовж 2 останніх тисячоліть.
]], за якою у цілому світі, наповненому «варварами», лише [[Китай]] є центром цивілізації, культури і філософії, а також головним просвітителем «варварських» народів. Дана система обґрунтовувала провідну роль Китаю в регіоні і світі впродовж 2 останніх тисячоліть.
 
Основи китаєцентричного світогляду були закладені наприкінці династії [[Чжоу (династія)|Чжоу]] і остаточно оформилися в епоху династії [[Династія Хань|Хань]]. Вони були тісно пов'язані з [[конфуціанство]]м і концепцією [[Піднебесна|Піднебесної]]. Початковий [[етноцентризм|етноцентричний]] характер китаєцентризму змінився на [[імперія|імперський]], після завоювання Китаю монголами і створення династії [[Юань (династія)|Юань]].
 
Сусідні Китаю «[[варвар]]ські» народи і держави наслідували китаєцентризм, створивши власні [[мікро-китаєцентризм|мікро-китаєцентричні системи]] (小中華思想) в [[Корея|Кореї]], [[Японія|Японії]] і [[В'єтнам|В'єтнамі]]. Відголоском китаєцентризму була система [[ярликЯрлик (грамота)|ярликів]]ів на [[Русь|Русі]] впроваджена [[Золота Орда|Золотою Ордою]].
 
Китаєцентрична система була основою міжнародних відносин у Східній Азії до середини 19 століття. До її розвалу спричинилися держави [[Західна цивілізація|Заходу]], які розпочали колонізацію Азії та проникнення в Китай.