Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Народився 27 серпня 1911 року у селі Лозівка Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944–1949&nbsp;рр.]</ref> Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська гімназія|Тернопільської гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[Український католицький університет|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937 р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938–1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чікаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref>

З приходом радянської влади у вересні 1939 року навчається на історичному факультеті Львівського університету, працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939 року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940 р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич'' Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]].<ref name="Світильник істини">Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чикаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref> Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939–1941 рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї [[Український католицький університет|Греко-Католицької Богословської Академіїакадемії]] у 1942-45 роках. У 1943 р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з [[Матейко Катерина Іванівна|Катериною Матейко]].<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник.— Львів: СКІМ, 2002.— С. 157–166. </ref>