Білль про права (США): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Білль про права''' ({{lang-en|Bill of Rights}}) - неофіційна назва перших десяти [[Список поправок до Конституції США|поправок]] до [[Конституція США|Конституції США]], які закріплюють основні [[права людини]]. Поправки були запропоновані [[Джеймс Медісон|Джеймсом Медісон]] [[25 вересня]] [[1789]] на засіданні [[Конгрес США|Конгресу США]] першого скликання і вступили в силу [[15 грудня]] [[1791]] року<ref name="umkc">{{cite web|url=http://www.law.umkc.edu/faculty/projects/Ftrials/conlaw/billofrightsintro.html|title=Introduction & History of the Bill of Rights|publisher=University of Missouri-Kansas City Law School|accessdate=2009-10-18}}</ref>.
Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи<ref name="krash"/>.
В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.
В поправці 1 закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника – у мирний час, та у порядку встановленому законом - під час війни.
За четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та майна.
П’ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливого винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката
Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як у відповідності із нормами загального права.
Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
Дев’ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.
Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.
На думку [[Ніна Олександрівна Крашениннікова|Н.О. Крашениннікової]], умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій з них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій - гарантії їх реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедури»<ref name="krash"> [[Ніна Олександрівна Крашениннікова|Н.О. Крашениннікова]], «История государства и права зарубежных стран», 2009 г., М.</ref>.
| |||