Відкрити головне меню

Зміни

5 байтів додано ,  6 років тому
м
нема опису редагування
* потрібно було битися з суднами [[Брити|бриттів]]. Непрямо цю версію підкріплюють ствердженням [[Гай Светоній Транквілл|Светонія]] (Cal., 47).
 
Як би то не було, кампанія не продовжилася і була проведена вже [[Клавдій|Клавдієм]]. Однак при дворі Калігули знайшов притулок [[Адмін]], син вождя [[Катувеллани|катувелланів]] [[Кунобелін]]а, вигнаний з [[Римська Британія|Британії]] за свої проримські погляди. Калігула тим часом у властивий йому манері за невдалий заколот стратив [[Гней Корнелій Лентул Гетулік|Гетуліка]] та свого шурина [[Марк Емілій Лепід|Марка Емілія Лепіда]], а двох своїх виживших сестер, які вижили, відправив у вигнання. Однак з Друзіллою він зберігав найтепліші відносини, вимагав для неї божих почестей і нібито навіть здійснив з нею [[інцест]]. Смерть Друзілли 10 червня 38 р. була для Гая великою трагедією. Він склав [[некролог]], який читав Лепід, і поїхав на свою віллу в Альбі, а потім — в [[Кампанія|Кампанію]] та [[Сицилія (область)|Сицилію]], відпустивши волосся і бороду на знак жалоби (iustitium). По закінченні жалоби почалися приготування до святкування річниці першого консульства Калігули.
 
На Сході, будучи пов'язаним дружніми узами с царями [[Елліністична Греція|елліністичних держав]], Калігула повернувся до форми непрямого управління. На [[Балканський півострів|Балканах]], в [[Мала Азія|Малій Азії]], [[Сирія|Сирії]] та [[Палестина|Палестині]] для його друзів були створені ефемерні [[Маріонеткова держава|маріонеткові держави]]. Три сина Котіса отримали [[Фракія|Фракію]], [[Мала Вірменія|Малу Вірменію]] та [[Понт (Мала Азія)|Понт]], [[Антіох Комагенський]] отримав трон на своїй батьківщині, [[Ірод Агріппа]], онук [[Ірод І Великий|Ірода Великого]], отримав титул царя і дві старі [[Юдея|юдейські тетрархії]].