Горх Фок (барк): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 108:
До осені того ж року він пройшов у порт [[Лієпая|Лієпаю]] ([[Латвія]]). Там судно оснастили новим вітрильним озброєнням і укомплектували штатом. Моряків, які б добре знали вітрильну справу, на той час були одиниці, а курсанти, які прибули на практику, потребували навчання. Двічі «Товариш» виходив у [[Балтійське море]], щоб команда навчилася ходити під вітрилами. Під час другого походу барк мало не перекинувся: через невчасно прибраних вітрил судно досягало крену в 48 градусів.
[[8 липня]] [[1951]] «Товариш» вийшов з [[Ленінград]]а під командуванням капітана І. В. Трескіна та, обійшовши навколо [[Європа|Європи]] із заходом по дорозі у порти [[Плімут]]у, [[Гібралтар]]у та [[Стамбул]]у, [[28 серпня]] прибув до [[Одеса|Одеси]]. А вже [[6 вересня]] [[1951]] року з новою групою практикантів судно знялося у черговий рейс — по [[Чорне море|Чорному морю]].
У цьому ж році «Товариш» був переданий [[Херсонська державна морська академія|Херсонському морехідному училищу ім. Шмідта]], і став базою для проходження судової практики курсантів морехідних училищ Одеси та [[Херсон]]а.
Перше значне плавання вітрильника під радянським прапором відбулося у [[1957]] році під командуванням досвідченого капітана В. В. Васильєва. Третім помічником капітана тоді був Олег Ванденко, майбутній капітан «Товариша-2». Рейс був з Чорного моря через Атлантичний океан навколо [[Африка|Африки]], до берегів [[Індонезія|Індонезії]], [[Індія|Індії]] і назад до Одеси.
[[12 липня]] [[1972]] року барк вийшов з Одеси у трансатлантичний рейс — до [[Бермудські острови|Бермудських островів]] (із заходом на острів [[Тенеріфе]]), стоянкою в порту [[Гамільтон (Бермудські острови)|Гамільтон]], а звідти в [[Балтімор]] (на зворотному шляху потрапив в ураган «Кері»).
{{редагую}}
| |||