Живцювання: відмінності між версіями

'''Живцювання''' –— спосіб [[Вегетативне розмноження рослин|вегетативного розмноження]] [[рослина|рослин]] з використанням [[Регенерація (біологія)|регенераційної]] здатності окремих частин рослини (стебло, листок, [[корінь |корінь]]). Важливою особливістю живцювання є те, що за допомогою функцій [[Листок|листка]] забезпечується регенерація [[Коренева система|кореневої системи]] на окремих від материнської особини частинах [[стебло|стебла]]. Для деяких форм рослин –— це єдиний спосіб [[розмноження]], а у інших випадках він дає змогу зберегти індивідуальні особливості організму.

Живцювання певною мірою швидкий і простий спосіб, який не потребує спеціальних прийомів і навичок, необхідних при [[Щеплення|щепленні]] чи [[окулірування|окуліруванні]] і дає змогу скоротити терміни отримання повноцінного посадкового матеріалу, може бути швидким способом розмноження рідкісних видів деревних рослин при недостатній кількості або відсутності насіння, або застосовуватися для розмноження форм, які не успадковуються. Зелене живцювання проводять в умовах закритого ґрунту, що ставить вирощування посадкового матеріалу в меншу залежність від кліматичних умов. Застосування регуляторів росту рослин<ref>Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. 2002. Т. 34. № 5. С. 371–376.</ref><ref>Терек О. І. Ріст рослин: Навч. посіб. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 248 с.</ref>, дає змогу отримати [[саджанець|саджанці]] за одну-дві [[Вегетація|вегетації]]. Живцювання займає значне місце серед інших способів [[Вегетативне розмноження рослин|вегетативного розмноження]]. <br />