Тонус: відмінності між версіями

М'язовий тонус — стан, при якому спостерігається тривала напруга або скорочення [[м'язи|м'язів]]. Внаслідок цього забезпечується утримання певної пози у просторі (тонус скелетних м'язів), тиск у порожнини [[кишечник]]а, [[матка|матки]], [[сечовий міхур|сечового міхура]], а також [[кров'яний тиск]] (тонус гладенької мускулатури). Розрізняють контрактильний та пластичний тонус. При контрактильному тонусі, у м'язах, особливо скелетних розвивається [[напруга]], при якій підсилюється [[електрична активність]] ([[потенціал дії]] м'яза) та підсилюється [[обмін речовин]]. В м'язах [[безхребетні|безхребетних]] та деяких нижчих хребетних контрактильний тонус проходить по типу [[тетанус]]а, що складається з дуже повільних хвиль скорочення, що відбуваються дуже рідко та накладаються одна на одну. В скелетних м'язах хребетних тварин контрактильний тонус підтримується почерговим скороченням окремих м'язових волокон, що входять до складу м'яза. При пластичному тонусі м'яз тривалий час знаходиться у збудженому стані, при цьому напруга, яку розвиває м'яз, невелика. М'яз при цьому отримує властивість пластичності, тобто може значно розтягуватись без одночасного збільшення його пружних властивостей. Опір розтягувальному зусиллю чиниться здебільшого за рахунок так званих в'язких опорів, тобто [[внутрішнє тертя|внутрішнього тертя]].