Павлов Валентин Сергійович: відмінності між версіями

З [[1959]] р. в Міністерстві фінансів [[РРФСР]]. З [[1979]] по [[1986]] -— начальник відділу фінансів, собівартості і цін [[Держплан СРСР|Держплану СРСР]]. З [[1981]] член колегії Держплану СРСР. З [[1986]] р. Павлов був першим заступником міністра фінансів. Міністр фінансів СРСР з [[1989]]. Лейтенант інтендантської служби запасу.

Після відставки [[РижкоРижков Микола Іванович|Н. І. Рижкова]] ([[26 грудня]] [[1990]]) [[Президент СРСР]] [[Михайло Сергійович Горбачов|М. С. Горбачов]] призначив Павлова його наступником, як компромісну кандидатуру. При цьому [[Рада Міністрів СРСР]] булбула перейменованиаперейменована у [[Кабінет Міністрів СРСР]], а Голова РМ -— у Прем'єр-міністра СРСР.

{{Main | Грошова реформа 1991 року в СРСР}}

Однією з акцій Павлова, що залишилися в пам'яті народу, стало видане через вісім днів після його призначення ([[22 січня]] [[1991]]) розпорядження про вилучення [[банкнота|банкнот]] у 50 і 100 [[рубль|рублів]] в обмежений у часі період і заміну їх на купюри нового зразка, що призвело до значного ажіотажу і зростання невдоволення в країні. Ця «реформа» була виконана через три роки після аналогічної реформи грошової системи в [[М'янма|Бірмі]], проведеної в [[1987]] [[Сейн Львін]]ом -— тоді результатом реформи стали серйозні хвилювання, довгострокова дестабілізація становища в країні з кровопролиттями і обвалом економіки. Див. [[Історія Бірми]].

Друга подібна акція -— підйом у 2-3 рази цін на основні споживчі товари з [[2 квітня]] [[1991]] згідно з Постановою Кабінету міністрів СРСР. До цього моменту ціни були постійні протягом десятиліть (з часів [[Хрущов]]а). Після цього постійним супутником економічного життя стала [[інфляція]].

[[18 серпня]] [[1991]] року Валентин Павлов разом із сімома своїми однодумцями створив [[ДКНС|«Державного комітету з надзвичайного стану» (ДКНС)]], який поставив собі за мету відсторонити від влади Президента СРСР Михайла Горбачова та не допустити підписання нового союзного договору. Того ж дня делеґаціяделегація ДКНС летить до Горбачова у [[Крим]], щоб змушити його піти у відставку. Коли останній не дав на це своєї згоди, голова ДКНС Геннадій Янаєв видав указ про прийняття на себе виконання обов'язків Президента СРСР. Через це почався так званий «[[Серпневий путч]]», який було придушено вже [[21 серпня]]. Протягом майже всього путчу Валентин Павлов знаходився в лікарні з діагнозом «гіпертоничний криз». [[22 серпня]] указом Президента СРСР його було звільнено з урядової посади, а вже [[23 серпня|наступного дня]] Валентин Павлов опинився під вартою. [[29 серпня]] прямо з лікарні він потрапив до московської в'язниці «Матросская тишина», де і провів наступні роки.

Разом з колективом авторів ([[Борис Олійник]], [[Микола Рижков]]) написав та видав книгу "Іуда:Анатомія зради Горбачова", де описує своє бачення причин розпаду СРСР та роль у цьому процесі М.С.Горбачова.