Мігель Лопес де Легаспі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 22 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q318500)
Рядок 25:
== Біографія ==
 
У 1528 році, зневірившись зробити кар'єру на батьківщині, Лопес де Легаспі пішов за Кортесом до Мексики, де досяг посади керуючого [[Мехіко]]. Вже в похилому віці був направлений віце-королем [[Веласько Луїс де|Луїсом де Веласько]]на пошуки [[островаМолуккські Прянощівострови|островів Прянощів]], відкритих ще [[Магеллан]]ом. [[21 листопада]] [[1564]]а відплив на 5 кораблях з гавані в [[Халісько]]на підкорення західних земель. Шлях їм повинен був вказати досвідчений [[Андрес де Урданета]].
 
На початку [[1565]]а іспанці розорили [[Маріанські острови]], пропливли острова Барбудас і Ладронес і [[13 лютого]] [[1565]]а побачили Філіппіни, благополучно висадилися на острові [[Себу]] і вступили в контакт з його жителями [[27 квітня]]. На відміну від Магеллана, який був атакований і вбитий тубільцями, Лопесу де Легаспі вдалося укласти з місцевим вождем [[Тупас]] дружню угоду - варто було тільки переконати його в тому, що його люди не [[португальці]]. Ця подія на Філіппінах вважається точкою відліку національної історії, в його пам'ять встановлено свято [[Сандугей]]. Що примітно, Легаспі виявив на острові ікону Святого Немовляти Ісуса, залишену Магелланом, і яку шанували місцеві жителі. Пізніше ця ікона зберігалася як цінна реліквія в монастирі Себу. Частина супутників Легаспі - батько Урданета, батько Агірре, а також син Легаспі - повернулися [[30 жовтня]] [[1565]]а в [[Акапулько]].