Відмінності між версіями «Джироламо Савонарола»

Він обіцяв, що в тому оновленому світі, майже Новому Єрусалимі з Біблії, царюватиме одна Флоренція. Савонарола знайшов слабкості флорентійського гонору і почав вдало їх використовувати. Серед мешканців Флоренції і раніше досить сильними були мессіанські настрої та настрої унікальності свого Міста, духовної столиці Італії (попри Риму) та в світі загалом. Пристрасні слова пророка, що спілкувався з самою Богородицею і розповідав про це, сприймались як правда і заклик до дії. Кількість його прихильників зростала щоденно, а його вплив набув небачених щабліврозмірів і спричинив суспільну соціофренію. Критиків та супротивників Савонароли почали переслідувати його [[Зброя|озброєні]] прихильники. В місті виникло товариство релігійної молоді (fanciulli), що тисло на критиків, чавило їх, вламувалось в приватні оселі і забирало усе гріховне. В перелік гріховного потрапили гральні кості, неаскетичні і життєствердні літературні твори (серед яких і «Декамерон» Бокаччо), картини з оголеною натурою тощо. Згодом до них додали [[Дзеркало|дзеркала]], [[Музичні інструменти|музичні інструменти]] і ноти, коштовні [[меблі]] і коштовності, багатий [[одяг]], до якого мали значну пристрасть усі флорентійці. Були заборонені всі [[карнавал]]и і свята, окрім церковних. Відвідини церков і соборів зробили обов'язковими. Вітались і заохочувались [[донос]]и.