Династія Сун: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 93:
Хронологію династії Сун поділяють на 2 періоди: '''Північну Сун''' (北宋, 960—1127), і '''Південну Сун''' (南宋, 1127—1279). Протягом періоду існування Північної Сун столиця держави знаходилась у північнокитайському місті Бяньцзін, сучасному [[Кайфен]]і, а Імператори династії контролювали більшу територію внутрішнього Китаю. В часи Південної Сун північно китайські території були завойовані маньчжурською державою [[Династія Цзінь|Цзінь]], і столиця династії була перенесена на берега річки [[Янцзи]], у південнокитайське місто Ліньань, сучасний Ханчжоу; колиска китайської цивілізації, долина річки [[Хуанхе]], була втрачена, але імператори династії Сун контролювали 60 % населення Китаю і володіли багатими сільськогосподарськими землями.
Протягом 10 — 11 століть, завдяки господарському розвитку південнокитайських та індокитайських земель, населення держави Сун зросло вдвічі і сягало 100 мільйонів осіб. Це стало поштовхом до соціально-економічної революції. Зросла роль місцевої знаті у керуванні регіонами. Цьому в значній мірі сприяли реформи [[Ван Аньши]]. Завдяки появі друкарського пресу набула поширення наукова і художня література. Філософи [[Чен І]] та [[Чжу Сі]] збагатили конфуціанство новими ідеями і спричинилися до формування [[
== Медицина ==
| |||