Підляшшя: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 30:
Існує дві версії походження слова ''Підляшшя''. Перша виводить назву від слова «[[лях]]» (земля, що розміщена біля ляхів), друга від польского "ляс" (земля що розміщена під лісом). Обивді версії однаково популярні серед вчених та етнографів. В 9-10 ст. територія П. була заселена, в основному, східнослов'янськими племенами — древлянами, бужанами і дреговичами. З 10 ст. входило до складу Київської держави і становило західну частину Берестейської землі (з 12 ст.- Дорогичинської землі). Після приєднання в 1238 князем Данилом Романовичем Галицьким Дорогичинської землі, Підляшшя перебувало у складі Галицько-Волинського королівства. Найбільшими містами Підляшшя в той період були [[Дорогичин]], [[Більськ]], [[Мельник]] та інші. У [[1253]] в Дорогичині коронувався [[Данило Галицький]].
У період занепаду Галицько-Волинської держави литовські князі [[Гедимін]] і [[Кейстут]], зайнявши Берестейську і Дорогичинську землі, приєднали Підляшшя до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. В [[1520]] на території Підляшшя було створено окреме воєводство (центр — Дорогичин), що складалося з Дорогичинської, Більської та Берестейської земель. У [[1566]] Берестейщина увійшла до складу новоствореного Берестейсько-Литовського воєводства, а Підляське воєводство було поділене на Дорогичинську, Мельницьку і Більську землі. За [[Люблінська унія|Люблінською унією]] [[
Під час Першої світової війни 1914-18 царський уряд евакуював на схід з Підляшшя і Холмщини бл. 120 тис.чол. За умовами Берестейсього миру [[1918]] Підляшшя мало відійти до Української Народної Республіки, але на початку листопада 1918 польські збройні сили захопили територію Підляшшя і Холмщини, зайняту німецькими військами. В міжвоєнний період польський уряд проводив на території Підляшшя шовіністичну антиукраїнську політику. У 1939-44 Підляшшя входило до складу Генеральної Губернії. У післявоєнний період автохтонне населення Підляшшя спіткала та сама доля, що і українців на інших українських етнічних землях, що залишились у складі Польщі. За угодами комуністичних урядів СРСР і Польщі, значну частину українців з Підляшшя було виселено до УРСР, решту депортовано в [[1947]] у ході [[Операція Вісла|операції «Вісла»]] на північно-західні польські землі (див. також [[Холмщина]]).
|