Ялта: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Посилання на джерела; косметичні зміни
трохи більше
Рядок 57:
 
== Населення ==
Населення — (01.01.2000) 80,5 тис. чоловік, в тому числі: росіян — 68,3 %, українців — 25,7 %, білорусів — 2,1 %, євреїв — 0,8 %, кримських татар — 0,1 %, проживають також представники інших національностей.
 
== Клімат ==
Рядок 130:
Відомий терапевт [[Боткін Сергій Петрович|С. Боткін]] вважав клімат Південного узбережжя Криму цілющим і рекомендував [[Олександр II (російський імператор)|Олександру II]] придбати тут дачу. З 1866 року дачне селище [[Лівадія (Крим)|Лівадія]] (нині — смт у складі Великої Ялти) стає літньою резиденцією династії [[Романови]]х.
 
У лютому [[1945]] &nbsp;року про Лівадію говорить весь світ: у палаці відбулася [[Ялтинська конференція]] глав уряду трьох провідних держав [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]]&nbsp;— [[СРСР]], [[США]] і [[Великобританія|Великобританії]]<ref name="УРЕ"/>.
 
У радянський період (починаючи з 20-х років ХХ ст.) на Південнобережжі розгортається [[Рекреація Криму|рекреаційне]] будівництво, розраховане на масового споживача санаторно-курортних послуг; під здравниці переобладнують колишні палаци, вілли, дачі.
Рядок 162:
== Економіка ==
[[Файл:Yalta port.jpg|thumb|right|320px|Ялтинський порт]]
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95 % обсягу промисловий продукції (зокрема винаря&nbsp;— 42 %, рибної&nbsp;— 19 %).
 
На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку ХХ століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».
Рядок 253:
* [[Лучина Ніна Іванівна]]&nbsp;— український кінокритик.
* [[Алла Назимова]] (справжне ім'я Міріам Левентон)&nbsp;— американська акторка театру та кіно, удостоєна двох зірок на [[Голлівудська Алея Слави|Алеї Слави Голівуда]].
* художник [[Алісов Михайло Олександрович]].
 
У Ялті свого часу бували [[Пушкін Олександр Сергійович|О.&nbsp;Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|О.&nbsp;Грибоєдов]] (1825), [[Островський Олександр Миколайович|О.&nbsp;Островський]] (1860), [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;Некрасов]] (1876), [[Толстой Лев Миколайович|Л.&nbsp;Толстой]], [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Марія Заньковецька|М. Заньковецька]], [[Микола Садовський|М. Садовський]] та ін<ref name="УРЕ"/>. Тут жив і похований [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;Руданський]], поховані російський композитор [[Калінніков Василь Сергійович|В.&nbsp;Калінніков]], український поет [[Григорук Євген Максимович|Є.&nbsp;Григорук]], білоруський поет [[Богданович Максим Адамович|М.&nbsp;Богданович]]. З цим курортним містом пов'язаний тривалий період життя і діяльності А.&nbsp;Чехова, який тут зустрічався з [[Максим Горький|Максимом Горьким]], [[Бунін Іван Олексійович|І.&nbsp;Буніним]], [[Купрін Олександр Іванович|О.&nbsp;Купріним]], [[Левітан Ісаак Ілліч|І.&nbsp;Левітаном]], трупою [[Московський художній театр|Московського художнього театру]] на чолі з [[Станіславський Костянтин Сергійович|К.&nbsp;Станіславським]]. У 1901–1914 роках в Ялті жив вірменський композитор та диригент [[Спендіаров Олександр Опанасович|О.&nbsp;Спендіаров]]<ref name="УРЕ"/>.
Рядок 287 ⟶ 288:
 
== Додаткові джерела ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/jalta.html стаття Ялта -&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том -&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. &nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. &nbsp;— 992 с.)
 
== Галерея ==