Писемність мая: відмінності між версіями

Дешифрування письма майя було довгим і трудомістким процесом. У XIX та на початку XX століття дослідникам вдалося розшифрувати [[система числення майя|цифри майя]] ій фрагменти текстів, пов'язаних з [[астрономія|астрономією]] та [[календар майя|календарем майя]]. Утім, більшість текстів так і залишалася незрозумілою для вчених. У 1930 році [[УорфВорф, Бенджамін Лі|Бенджамін УорфВорф]] написав кілька розвідок, у яких пропонував виділяти фонетичний елемент у письмі майя. Хоча згодом деякі його пропозиції стосовно дешифрування письма визнали неправильними, його центральне твердження про те, що ієрогліфи майя були фонетичними (точніше кажучи, силабічними), було підкріплене роботою [[Кнорозов Юрій Валентинович|Юрія Валентиновича Кнорозова]], який відіграв велику роль у питанні розшифрування письма майя. У 1952 Ю.&nbsp;В.&nbsp;Кнорозов публікує статтю під назвою «Давня писемність Центральної Америки»<ref>Древняя письменность Центральной Америки // Советская этнография.&nbsp;— 1952.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 100–118.</ref>, у якій він стверджує, що так званий «алфавіт де Ланда», що містився в рукописі єпископа [[Дієго де Ланда]] «Relación de las Cosas de Yucatán», фактично був укладений із силабічних, а не алфавітних символів. Далі він поліпшив свою техніку дешифрування у монографії «Письмо індіанців майя» (1963)<ref>Письменность индейцев майя.&nbsp;— М.—Л., 1963.&nbsp;— 664 с.</ref> та видав переклади рукописів майя у праці «Ієрогліфічні рукописи майя» (1975)<ref>Иероглифические рукописи майя.&nbsp;— Л., 1975.&nbsp;— 272 с. </ref>.