Ялта: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
DixonD (обговорення | внесок) виправлення посилань на джерела |
м Посилання на джерела; косметичні зміни |
||
Рядок 57:
== Населення ==
Населення — (01.01.2000) 80,5 тис. чоловік, в тому числі: росіян — 68,3
== Клімат ==
Рядок 135:
=== Есперанто-рух ===
Ялта є єдиним містом пост-радянського регіону, де є меморіальні дошки присвячені міжнародній мові [[Есперанто]]. Дві меморіальні дошки встановлені піонерам есперантського руху: М. Бровку та І. Островському<ref>{{cite web
| url= http://lineckij.kiev.ua/esperanto/index.files/Page315.htm
| назва= Наші проекти
Рядок 142:
| праця= Освітньо-інформаційний центр Есперанто
| видавець= персональний сайт Михайла Лінецького
|
}}</ref>.
Рядок 162:
== Економіка ==
[[Файл:Yalta port.jpg|thumb|right|320px|Ялтинський порт]]
Промисловість регіону представляють 17 підприємств. Підприємства харчової промисловості виробляють 95
На території Великої Ялти розташовано Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра» (засновано на початку ХХ століття), заводи «Лівадія» і «Гурзуф», які входять до складу об'єднання, а також Головний завод НВАО «Масандра».
Рядок 187:
У регіоні представлені всі типи установ лікувального і оздоровчого характеру, загальною кількістю 144 (на 39 тис. місць), з них 115 (на 34,7 тис. місць) — річного функціонування. До Ялтинського курортного району входять місто [[Алупка]] і селища [[Гурзуф]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]], [[Ореанда]], [[Гаспра]], [[Кореїз]], [[Сімеїз]], [[Форос]]<ref name="УРЕ"/>.
До курортних установ Великої Ялти належать: 70 санаторіїв і пансіонатів, 16 будинків відпочинку, 17 пансіонатів, 18 баз відпочинку, 8 оздоровчих таборів, 4 туристичних бази і кемпінгу, 11 готелів. Основний лікувальний засіб — [[кліматотерапія]]. Показання: хронічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів (нетуберкульозного характеру), хвороби серцево-судинної і нервової систем тощо<ref name="УРЕ"/>. В Ялті знаходиться [[Ялтинський науково-дослідний інститут
Від середньовіччя в Ялті збереглися руїни укріплень, залишки храму в печері [[Іограф]]. За радянських часів у [[1936]] році архітекторами П. Крижанівським, В. Ковальським було споруджено санаторії «[[Курпати]]» (тепер корпус носить назву «Пальміро Тольятті»), 1956 року архітектором І. Кузіним санаторій «Росія», 1972 року архітектором Ю. Набоком санаторій «Чорноморський» та інші. За проектом І. Татієва 1975 року було добудовано будинок міськкому Компартії України (закладено 1955 року), зведено готель «Ялта» (1980 рік, архітектор А. Полянський)<ref name="УРЕ"/>.
| |||