Кольчино: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvandr (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 46:
Населення селища — 4.407 мешканців ([[2006]]; [[українці]] - 95%, [[словаки]] — 3%, [[німці]] та інші).
== Історія селища ==
Територія сучасного селища була заселена людьми з [[I тисячоліття до н. е.|I тисячоліття до н. е]]. Археологічні знахідки свідчать, що тодішні мешканці займалися виробленням [[Кераміка|кераміки]].
Рядок 61:
Наприкінці ХІХ ст. у Кольчині збудували першу в Карпатському реґіоні України [[Гідроелектростанція|гідроелектростанцію]] <ref>[http://zbruc.eu/node/1912 Малі ГЕС. Енергетична незалежність чи екологічна катастрофа? // zbruch.eu, 18.02.2013]</ref> (поєднану з [[млин]]ом; рештки обладнання ще донедавна зберігалися на терені бази відпочинку [[Дружба (нафтопровід)|нафтопроводу "Дружба"]]).
== Історія церкви із Шелестова ==
==Сучасність==▼
[[File:Дерев'яна церква з села Шелестово. Мукачівського району..jpg|thumb|left|Сучасний вигляд церкви на її теперішньому місці в Ужгороді]]
До [[1928]] у селі '''Шелестово''' (нині частина Кольчина) стояла дерев'яна [[Лемки|лемківська]] церква св. [[Архангел Михаїл|Архангела Михаїла]]. Датою її створення найчастіше називають [[1777]], але є також свідчення про початок XVIII ст. і навіть про [[1692]]. [[Легоцький Тиводар|Т.Легоцький]] вважав, що 1777 року церкву повністю поновили і потім посвятили.
За оцінками мистецтвознавців, серед кількох збережених лемківських церков шелестівська вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями.
У храмі був [[іконостас]] початку ХІХ ст., прикрашений іконами видатного закарпатського живописця ХVII ст. [[Бродлакович Ілля|Іллі Бродлаковича-Вишенського]]. Але більшість оригінальних ікон церкви зникла в радянський період. Зголом до іконостасу вмонтували ікони XVIII ст., перевезені з [[Колочава|Колочави]] [[1975]] року.
[[1922]] - у Шелестові збудували нову муровану церкву. Відтак на початку березня 1928 церкву запропонували купити мукачівській православній громаді. Освячення на новому місці (Мукачево) провели [[5 серпня]] 1928 р. єпископи Серафим і Горазд. В часи СРСР церква була певний час занедбана, а у [[1969]]–[[1972]] рр. її відреставрували архітектори Б.Киндзельський та [[Могитич Іван Романович|І.Могитич]]. 1972 року пам'ятку архітектури перевезли до [[Ужгород]]а, в [[Закарпатський музей народної архітектури та побуту]]. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті (решту в 1920-1930-х рр. вивезли до Чехії; ще дві – у [[Свалява|Сваляві]] та [[Руська Кучава|Руській Кучаві]] – зазнали переробок) <ref>[http://artedu.uz.ua/Mixaylo%20Syrohma.%20Transkarpation....pdf ''Михайло Сирохман''. Закарпатське церковне будівництво кінця ХVІІІ-ХІХ ст. Динаміка змін]</ref> <ref>[http://palanok.org.ua/photogalereya-zamku-palanok?func=detail&id=268 Мукачівський замок «Паланок»]</ref> <ref>[http://h.ua/story/78225 Шелестівська дерев’яна церква // ХайВей]</ref>.
▲== Сучасність ==
[[File:Вул. Фрідяшівська.JPG|thumb|left|Вул. Фрідяшівська]]
В селищі є загальноосвітня школа з українською мовою викладання (631 учень, 57 вчителів), бібліотека (книжковий фонд — 30,6 тис. примірників), Будинок культури, амбулаторія, два дошкільні дитячі заклади (105 місць), спорткомплекс, відділення зв'язку, аптека, 14 магазинів, 3 кафе, перукарня.
| |||