Ілона Зріні: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 11 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q284188) |
|||
Рядок 34:
У листопаді [[1685]] року австрійський [[генерал]] [[Зігберт Гайстер]] захопив [[Ужгородський замок]] і підійшов до [[Паланок|Мукачівського]]. Володарка замку княгиня Ілона Зріні вирішила захищатися. Вона сама на чолі [[гарнізон]]у з двох з половиною тисяч добре озброєних вояків керувала обороною замку. Власне [[облога]] почалася [[10 березня]] [[1686]] року, коли до замку прибув генерал [[Енеас Капрара]]. Протягом семи місяців облога мала активний характер, але гарнізон замку мужньо відбивав усі атаки противника. У кінці [[1686]] року австрійці відступили, не здолавши навіть першої лінії оборони — водяного рову навколо замкової гори.
Княгиня піднімала бойовий дух вояків, часто з'являючись на [[бастіон]]ах разом з десятилітнім сином Ференцом. Ілона Зріні керувала передислокацією [[артилерія|артилерії]] з одного бастіону на інший, точно визначаючи найбільш важливу ділянку оборони, розподіляла між солдатами і захисниками зброю і боєприпаси, підносила їх на бастіон, разом з [[комендант]]ом замку [[Андрій Радич|Андрієм Радичем]] та іншими офіцерами брала участь у плануванні та організації оборони і вилазок розвідників, перев'язувала поранених у лазареті, вела заспокійливі розмови з жінками і дітьми, брала участь у приготуванні їжі для солдатів і сама її роздавала, була натхненником бойових оборонних дій, ночами контролювала пости і дозори, вивчала
Звістка про героїчну оборону Мукачівського замку вразила всю [[Європа|Європу]]. Як міжнародну сенсацію сприймали європейські держави непокору княгині Ілони Зріні австрійцям, тоді як уже вся Угорщина скорилась Габсбургам. Турецький султан [[Мехмед IV]] нагородив княгиню грамотою-атнаме, що є єдиним випадком в історії Туреччини, щодо жінки.
| |||