Відмінності між версіями «Березанський рунічний камінь»

нема опису редагування
м (Вилучення 5 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:Q1537680)
'''Березанський рунічний камінь''' був знайдений при розкопках на [[Березань (острів) | острові Березань]] в [[1905]] році професором [[Новоросійський університет | Новоросійського університету]] Е. Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р фон Штерна, плита знаходилася в [[курган]]ному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф. А. Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спочатку був поставлений до іншого захоронення.
 
[[Рунічний камінь]], виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі [[варяг]]ів зі [[Скандинавія | Скандинавії]] до [[Візантія | Візантії]].<ref> У IX–XI століттях острів Березань замикав знаменитий шлях з «варяг у греки»&nbsp;— Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500&nbsp;км. Це був торговий трансєвропейський водний [[торговий шлях|шлях]], що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варяг в греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер&nbsp;— Ладожському озеру, Волхову, оз. Ільмень, Ловаті, по річках Усвяче, Каспле, Лучеси, верхній течії Західної Двини і системі волоків на Дніпрі в районі Смоленська. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, в Дніпровський лиман, при виході з якого і розташовувався острів Березань.</ref>
 
Камінь з рунічним написом зроблений з вапняку, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота&nbsp;— 0,47&nbsp;м, ширина&nbsp;— 0,48&nbsp;м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя.<ref> Мельникова, 1978: 154–155</ref>
Анонімний користувач