Об: відмінності між версіями

| мапа = Ob_watershed_ru.png

| мапа_розмір =

'''Об''' ({{lang-ru|Обь}})  — [[річка]] в Західному [[Сибір|Сибіру]]у. Довжина від злиття [[Бія|Бії]] з [[Катунь|Катунню]]  — 3650  км, від початку [[Іртиш|Іртиша]] а — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в [[Росія|Росії]] та другою в [[Азія|Азії]]). Площа басейну (найбільша в Росії)  — 2 990 тис. км². На півночі річка впадає в [[Карське море]], утворюючи затоку (близько 800  км довжиною), яка носить назву [[Обська губа]].

За характером річковій мережі, умовам живлення і формування водного режиму Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла [[Томь (притока Обі)|Томі]]), середню (до гирла [[Іртиш|Іртиша]]а) і нижню (до [[Обська губа|Обської губи]]).

По суті, Об є продовженням річки [[Катунь]], але Обю вона називається тільки після злиття Катуні з [[Бія|Бією]], тобто після міста [[Бійськ]]а. На початку Об помітно петляє і її течія періодично змінюється в різному напрямі  — або на північ, або на захід. Протікає в [[Алтайський край|Алтайському краї]] через [[Барнаул]], потім якийсь час розділяє Алтайський край і [[Новосибірська область|Новосибірську область]]. Протікає через Новосибірську область, зокрема через [[Новосибірськ]]. Північніше, в [[Томська область|Томської області]] зливається з Томью, а потім з [[Чулим (притока Обі)|Чулимом]], після чого декілька згортає на захід і біля міста [[Колпашово]] зливається з річкою [[Кеть]]. У [[Тюменська область|Тюменській області]] Об протікає через [[Нижньовартовськ]], [[Сургут]], [[Нефтеюганськ]] і деякі інші міста. Після [[Ханти-Мансійськ]]а Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в [[Ямало-Ненецький автономний округ|Ямало-Ненецькому автономному окрузі]] Об протікає через [[Салехард]] і [[Лабитнангі]]. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу [[Карське море|Карського моря]].

Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь  — з початку квітня, в середній  — з другої половини квітня, а в нижній  — з кінця квітня  — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів  — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні  — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.

[[Ненці]], що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». [[Ханти]] і [[мансі]] дали їй назву «Ас»  — «велика річка», [[селькупи]] звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали  — «крупна річка». [[Росіяни]] вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за [[Уральські гори]]. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.

Є версія, що назва річки відбулася від [[мова комі|мови комі]], що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».

Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об»  — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.

Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки»  — «об», маючи на увазі дві річки  — Катунь і Бію, що злилися до Обі.

* [[16563 Об]] - — астероїд, названий на честь річки.