Вікіпедія

Мартін Купер: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 60:
Служив в [[ВМС США]] офіцером на підводному човні на [[Гаваї | Гаваях]]. Після [[Корейська війна | Корейської війни]] Мартін влаштувався в «[[Western Electric]]», де працював над створенням [[телетайп]]а. З [[1954]] працює в компанії «[[Motorola]]», водночас продовжуючи навчання. В Іллінойсськом технологічному інституті він отримав ступінь [[магістр]]а з електротехніки .
 
Працюючи в компанії Motorola, Купер займався вдосконаленням автомобільної [[радіотелефон]]ноїрадіотелефонної мережі. На початку 1970-х Купер зайняв пост керівника відділу, відповідального за автомобільну телефонію. Саме тоді Купер висловив ідею, що розмір мобільного телефона потрібно зменшити до такого, щоб люди могли носити його з собою в руці. Проблему конфлікту близьких по частотах каналів, а також полегшення конструкції намагалися вирішити кілька фірм, але на початок 70-х років XX століття ніхто в цьому не досяг успіху.
 
Вперше ідея стільникового зв'язку виникла році в 1946-му чи 1947-му. Співробітник [[Bell Laboratories]] Рейд написав доповідну записку, де виклав можливі способи побудови стільникових мереж. Автором роботи і найвидатнішого патенту в області стільникового зв'язку став фахівець тієї ж компанії Амос Джоель (Amos Joel), тобто винахід стільникового зв'язку, сама концепція сот (базових станцій), належить Bell Labs.
Незабаром була висунута ідея [[Стільниковий зв'язок | стільникового принципу]] організації мереж [[Мобільний радіозв'язок | мобільного зв'язку]]. Фаворитом в тій гонці вважалася телефонна компанія «[[AT & T]]», найбільша в США - саме там винайшли соти.
 
Проте початок нової епохи в галузі телекомунікацій було покладено [[3 квітня]] [[1973]] року в компанії [[Motorola]], коли Мартін Купер (Martin Cooper) здійснив перший в історії дзвінок по стільниковому телефону. Стоячи навпроти готелю «Хілтон» на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив главі дослідницького відділу компанії [[Bell Laboratories]] Джоелу Енгелю, що знаходився на прес-конференції в будівлі готелю. Цей телефонний дзвінок зробив революцію в сфері мобільних комунікацій, закріпивши за Купером звання батька мобільного телефону.
[[3 квітня]] [[1973]] в конструкторському відділі компанії [[Bell Laboratories]] - пролунав телефонний дзвінок. «Вгадай, звідки я дзвоню?» - Почув у трубці голос Мартіна голова дослідницького відділу [[Джоел Енгель]]. - «Я дзвоню тобі з цього стільникового телефону».
 
Мартін Купер згодом згадував: «Не пам'ятаю, що він тоді відповів, але, знаєте, мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби». На розробку першої моделі стільникового телефону компанія затратила 15 років і 90 мільйонів доларів. ▼
 
Пізніше Річард Френкель (Richard Frenkiel), глава відділу системних розробок Bell Laboratories, сказав про Dyna-Tac.▼
{{text|«Це був справжній тріумф. На той момент ми використовували в машинах 14-кілограмові телефони. Їх здатність вмістити все необхідне в 1 кг була великим проривом».}}▼
 
На розробку першої моделі стільникового телефону компанія затратила 15 років і 90 мільйонів доларів.
МартінМобільний Купер дзвонив з першого у світі мобільного телефонутелефон моделі «[[DynaTAC]]», вагоюважив в 1,15 кг, був розмірами 22,5 х125х12, 5х3, 75 см., Уу ньому було 2 тисячі деталей. Заряду [[акумулятор]]а вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон цієї компанії Motorola з'явився на ринку тільки через 10 років (одержання ліцензії та створення мережі вимагали часу);— [[6 березня]] [[1983]], він важив менше прототипа (800 г) і продавався за $ 3500. Після відходу з Motorola Мартін заснував свою телефонну компанію і незабаром став багатою людиною, а в [[1986]] разом з партнерами продав компанію за $ 23 000 000.▼
 
Сучасний стільниковий зв'язок грунтується на двох ключових факторах. По-перше, на повторному використанні (безліч базових станцій дозволяють задіяти одну і ту ж частоту в різних частинах міста, а значить, більш ефективно використовувати діапазон частот). Другий фактор - це хендовер, тобто передача сесії абонента від одної базової станції до іншої без переривання сигналу під час розмови. Обидві концепції були розроблені в Bell Laboratories.
 
За свою довгу кар'єру в компанії Motorola Купер встиг попрацювати над кількома новаторськими проектами, включаючи перші переносні кишенькові рації для поліцейських і пейджингові мережі. Але головним його досягненням залишається телефонна трубка DynaTAC вагою 1 кг, що вважається попередницею всіх сучасних iPhone і Android.
 
[[Файл: DynaTAC8000X.jpg|thumb|left|100px|[[Motorola DynaTAC]]]]
 
Після відходу з Motorola Мартін заснував свою телефонну компанію і незабаром став багатою людиною, а в [[1986]] разом з партнерами продав компанію за $ 23 000 000, але він і досі пов'язаний зі сферою бездротового зв'язку і входить до Ради з технічних питань Федерального агентства США з комунікацій.
Це був перший дзвінок, здійснений зі стільникового телефону, і він, фактично, став початком нової епохи в області [[Телекомунікації | телекомунікацій]].
 
В одному зі своїх інтерв'ю Купер коротко відмітив досягнення мобільного зв'язку за 40 років і зробив спробу спрогнозувати його майбутнє: {{text|Протягом останніх 40 років ми кожні 2,5 роки подвоювали продуктивність мережі, тобто здатність передавати інформацію через певні діапазони радіочастот. Протягом останніх ста років, з тих пір, як Марконі вперше здійснив трансатлантичну бездротову передачу даних, пропускна здатність мережі, тобто кількість біт, переданих через обмежену частину діапазону, подвоювалася кожні 2,5 роки. Виходить, що продуктивність мережі виросла приблизно в 10 трильйонів разів.
▲Мартін Купер згодом згадував: «Не пам'ятаю, що він тоді відповів, але, знаєте, мені здалося, що я чув, як скриплять його зуби». На розробку першої моделі стільникового телефону компанія затратила 15 років і 90 мільйонів доларів.
 
Те ж саме буде відбуватися в майбутньому. За допомогою бездротового зв'язку та інших технологій ми докорінно змінимо систему охорони здоров'я, причому ключовим каталізатором перетворень стане саме бездротовий зв'язок. Ми зробимо переворот у системі освіти... Так чи інакше, саме за допомогою подібних пристроїв люди будуть отримувати освіту в майбутньому. Вони навчатимуться у дорозі, а школу стануть відвідувати лише для того, щоб переймати у викладачів досвід навчання і застосування тих самих пристроїв. Все це зробить людей розумнішими і освіченішими. Крім того, ми докорінно змінимо саму концепцію торгівлі. Візьмемо, наприклад, кредитні картки - навіщо вам кілька кредитних карт, якщо можна розплачуватися за допомогою стільникового телефону?
▲Пізніше Річард Френкель (Richard Frenkiel), глава відділу системних розробок Bell Laboratories, сказав про Dyna-Tac.
▲{{text|«Це був справжній тріумф. На той момент ми використовували в машинах 14-кілограмові телефони. Їх здатність вмістити все необхідне в 1 кг була великим проривом».}}
 
Складіть все це разом і додайте інструменти для спільної роботи. Зараз ми з вами просто граємо в іграшки - Twitter, LinkedIn, всі ці соціальні мережі. Як тільки вони стануть основою нашого життя, ми докорінно змінимо і значно покращимо практично все, що робимо. Врешті-решт ми вирішимо проблему бідності в усьому світі. Перерозподіл багатств не допоможе: воно зробить нас ще біднішими. Завдяки ж сучасними технологіями для спільної роботи наша діяльність стане більш ефективною, а в основі спільної роботи лежить, як відомо, бездротовий зв'язок.
▲Мартін Купер дзвонив з першого у світі мобільного телефону моделі «[[DynaTAC]]», вагою в 1,15 кг, розмірами 22,5 х12, 5х3, 75 см. У ньому було 2 тисячі деталей. Заряду [[акумулятор]]а вистачало на 20 хвилин розмови. Перший комерційний стільниковий телефон цієї компанії з'явився на ринку тільки через 10 років (одержання ліцензії та створення мережі вимагали часу); [[6 березня]] [[1983]] він важив менше прототипа (800 г) і продавався за $ 3500. Після відходу з Motorola Мартін заснував свою телефонну компанію і незабаром став багатою людиною, а в [[1986]] разом з партнерами продав компанію за $ 23 000 000.
 
Коли ми все це задіємо, у нас з'явиться шанс повністю викорінити бідність на нашій планеті. Це займе багато часу, і сам я до цього не доживу. Але важливо зрозуміти суть проблеми, і тоді рано чи пізно це станеться - якщо, звичайно, ми не знищимо себе раніше}}<ref>[http://www.cisco.com/web/RU/news/releases/txt/2012/122212c.html Сетевой первопроходец, отец мобильного телефона Мартин Купер об эволюции беспроводной связи]
</ref>
 
== Нагороди ==
 
* [[Премія Принца Астурійського]] (2009)
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
Рядок 86 ⟶ 103:
* http://geroy.ntv.ru/subject.jsp?sid=6405
* http://www.economist.com/node/13725793?story_id=13725793
* [http://www.cisco.com/web/RU/news/releases/txt/2012/122212c.html Сетевой первопроходец, отец мобильного телефона Мартин Купер об эволюции беспроводной связи]
 
{{USA-bio-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мартін_Купер