Конфікс: відмінності між версіями

'''Ко́нфікс''' (від {{lang-la|confixus}} — прикріплений), або '''ци́ркумфікс''' (від {{lang-la|circum}} — навколо; буквально — прикріплений колом, навколо) — [[афікс|афіксальна морфема]] (інакше кажучи, афікс), яка складається з двох компонентів, розташованих перед і після [[корінь (мовознавство)|кореня]]. Специфіка конфікса полягає в тому, що ці два компоненти беруть участь у процесі словотворення одночасно. Так, слово ''заморський'' утворено за допомогою конфіксації, тобто одночасного додавання до кореня '''-мор-''' [[префікс]]а '''за-''' та [[суфікс]]а '''-ськ-'''. Порівняйте, зокрема, приклади в [[російська мова|російській мові]]: '''за'''-речь-'''е''', '''под'''-окон-'''ник'''. Якщо у словотвірному акті немає такої одночасності, то це не конфіксація, а [[префіксація]] чи [[суфіксація]] (залежно від характеру морфеми). У слов'янських мовах конфікси трапляються рідко<ref>[[Юрій Олександрович Карпенко|Карпенко Ю. О.]] Вступ до мовознавства : підруч. / Ю. О. Карпенко. – 2-ге вид., стер. – К. : Академія, 2009. – 336 с. </ref>. В українській мові Н. Клименко й [[Карпіловська Євгенія Анатоліївна|Є. Карпіловська]] виокремлюють 60 конфіксів. Дублетний термін ''циркумфікс'' менш поширений ув українській мовознавчій літературі за варіант ''конфікс''.