Відкрити головне меню

Зміни

1730 байтів додано ,  6 років тому
нема опису редагування
'''Варвари́змиВарвари́зм''' (від {{lang-el|barbarismos}}&nbsp;— властивий іноземцю)&nbsp;— іншомовнііншомовне словаабо тастворене звороти,за щоіншомовним незразком сталислово [[загальновживаначи лексика|загальновживаними]]зворот, повністющо незберігають засвоїлисяструктурні вознаки мові<ref>чужих Українськамов, мова:по-різному короткийпри­стосовуючись тлумачний словник лінгвістичних термінів /до [уклад. : С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко[Фонетика|фонетики]], С.&nbsp;П.&nbsp;Бибик, О.&nbsp;Г.&nbsp;Тодор[[Морфологія|морфології]]; за редмови-реципієнта. С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко.&nbsp;— К.: Либідь, 2001.&nbsp;— 224 с.</ref>; іншомовніІншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови<ref>Словник іншомовних слів / [за ред. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничука].&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ, 1977.&nbsp;— 775 с.</ref>. Наприклад, запозичені в [[українська мова|українську мову]] [[звертання (мовознавство)|звертання]] до жінки з різних європейських мов: ''мадемуазе́ль'' (з [[французька мова|французької]]), ''ле́ді'' (з [[англійська мова|англійської]]), ''фра́у'' (з [[німецька мова|німецької]]). Ці слова вживають як [[екзотизми]] для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування [[наголос]]у, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.
{{db|Така сторінка вже існує [[варваризм]]}}
 
'''Варвари́зми''' (від {{lang-el|barbarismos}}&nbsp;— властивий іноземцю)&nbsp;— іншомовні слова та звороти, що не стали [[загальновживана лексика|загальновживаними]], повністю не засвоїлися в мові<ref> Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко, С.&nbsp;П.&nbsp;Бибик, О.&nbsp;Г.&nbsp;Тодор]; за ред. С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко.&nbsp;— К.: Либідь, 2001.&nbsp;— 224 с.</ref>; іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови<ref>Словник іншомовних слів / [за ред. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничука].&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ, 1977.&nbsp;— 775 с.</ref>. Наприклад, запозичені в [[українська мова|українську мову]] [[звертання (мовознавство)|звертання]] до жінки з різних європейських мов: ''мадемуазе́ль'' (з [[французька мова|французької]]), ''ле́ді'' (з [[англійська мова|англійської]]), ''фра́у'' (з [[німецька мова|німецької]]). Ці слова вживають як [[екзотизми]] для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування [[наголос]]у, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.
Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють [[латинізм]]и (з [[Латинська мова|латинської]]), [[англіцизм]]и (з [[Англійська мова|англійської]]), [[галліцизм]]и (з [[Французька мова|французької]]), [[германізм]]и (з [[Німецька мова|німецької]]), [[грецизм]]и (з [[Грецька мова|грецької]]), [[полонізм]]и (з [[Польська мова|польської]]) та ін.
<br/>
 
Найчастіше варваризми зберігають [[Графіка|графіку]] тієї мови, з якої їх запозичено. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: ''a priori'' (те, що передує [[досвід]]у), ''ad hoc'' (до речі), ''post scriptum'' (після написаного) і&nbsp;т.&nbsp;д. Варваризми використовують, зокрема, як заголовки творів: «Contra Spem Spero» (назва вірша [[Леся Українка|Лесі України]]), «Fata Morgana» (назва [[повість|повісті]] [[Михайло Коцюбинський|Михайла Коцюбинського]]) а також як вкраплення в художні твори.
Варваризми вжива­ються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (''[[мадам]], [[шериф]], [[консьєрж]], [[імпічмент]], [[салам]], [[харакірі]]''). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміюван­ня зловживань іншомовними словами (див. [[Макаронічна мова]]).
 
Іноді варваризмами називають лише ті сло­ва, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (''veto, dixi, homo sa­piens, idée fixe, John Bull, niech zyje''). Ужива­ються також як заголовки літературних творів («[[Boa constrictor]]» [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], «[[Contra spem spero!]]» [[Леся Українка|Лесі Українки]], «[[Persona grata]]» [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайла Коцюбинсько­го]], «[[Valse mélancolique]]» [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]]) і як вкраплення в їхні тексти. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: ''a priori'' (те, що передує [[досвід]]у), ''ad hoc'' (до речі), ''post scriptum'' (після написаного) і&nbsp;т.&nbsp;д.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==
 
* ''К.&nbsp;В.&nbsp;Ленець.'' Варваризм // {{УМ-2000}}
* Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко, С.&nbsp;П.&nbsp;Бибик, О.&nbsp;Г.&nbsp;Тодор]; за ред. С.&nbsp;Я.&nbsp;Єрмоленко.&nbsp;— К.: Либідь, 2001.&nbsp;— 224 с.
 
== Посилання ==
{{примітки}}
{{Ling-stub}}
{{Мовні запозичення}}
 
[[Категорія:Лексика української мови]]
[[Категорія:Мовні запозичення]]