Відмінності між версіями «Телескоп»

514 байтів додано ,  6 років тому
вилучив невживаний варіант
(вилучив невживаний варіант)
[[Файл:Telescope.jpg|thumb|right|200px|50 сантиметровий телескоп у Ніцці, Франція]]
 
'''Телеско́п''', '''далекогля́д''' <ref>[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11390-dalekoghljad.html «Словарь української мови» Б. Грінченка]</ref>&nbsp;— прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований [[Галілео Галілей|Галілео Галілеєм]] у 1609 році. Термін «телескоп» також вживається для позначення астрономічних приладів для спостережень електромагнітних хвиль невидимих для людського ока (інфрачервоні, ультрафіолетові, рентгенівські, гамма- і радіотелескопи), а також для реєстрації відмінного від електромагнітного випромінювання (нейтринні та [[гравітаційна антена|гравітаційні]] телескопи).
 
== Типи телескопів ==
Телескоп має три основні призначення:
 
# Збирати слабке випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічну пластинку, [[спектрограф]] іта ін.), що дозволяє побачити тьмяні об'єкти;
# Будувати у своїй [[фокальна площина|фокальній площині]] зображення об'єкта або певної ділянки неба, що дозволяє зафіксувати його;
# Допомогти розрізнятиРозрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, що непомітнозливаються під час спостережень неозброєним оком.
 
Основною оптичною складовою телескопа є [[об'єктив]], який збирає світло ій будує зображення об'єкта або ділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою ([[тубус]]ом). Механічна конструкція, що несе трубу і щой забезпечує її наведення на небо, називається '''монтуванням'''. Якщо приймачем світла є око (припід час візуальних спостереженняхспостережень), то обов'язково потрібен [[окуляр]], в який розглядається зображення, побудоване об'єктивом. ПриДля фотографічних, фотоелектричних, спектральних спостереженняхспостережень окуляр не потрібен. ФотографічнаФотографічну пластинкапластинку, вхіднавхідну діафрагмадіафрагму електрофотометраелектрофотометру, щілинащілину спектрографа та ін. встановлюються безпосередно упоблизу фокальній[[фокальна площиніплощина|фокальної площини]] телескопа.
 
Телескоп зіз лінзовим об'єктивом називається '''рефрактором''', тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву [[дисперсія]]), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається '''хроматичною аберацією'''. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або [[ахромат]]).
 
Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим [[Сферичне дзеркало|сферичним дзеркалом]]. Такий телескоп називається '''рефлектором''', тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано [[Ісаак Ньютон|Ісааком Ньютоном]] [[1671]] року.
==== Телескопи ХХ століття ====
 
Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнав органічних змін. Більшість досліджень змістиласязсунулася в галузь [[астрофізика|астрофізики]] ій [[зоряна астрономія|зоряної астрономії]]. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зірокзір, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання&nbsp;— [[фотографічна пластинка]] ій [[фотоелемент]]. Почала широко застосовуватися [[спектроскопія]]. У результаті змінилися ій вимоги до телескопів.
 
Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступний діапазон довжин хвиль: земна атмосфера ій так дуже обмежує його дуже сильно. Проте скло (з якого виготовляються лінзи), поглинає [[ультрафіолет]]ове та [[інфрачервон]]е випромінювання. Фотографічні емульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація припід час роботіроботи з цими приймачами позначається сильніше.
 
Таким чином, для астрофізичних досліджень потрібен рефлектор. До того ж велике дзеркало рефлектора виготовити значно легше, ніж дволінзовий ахромат: треба обробити з оптичною точністю<ref (group=1>до 1/8 довжини світлової хвилі або (0,07 мікрона[[мікрон]]а для візуальних променів)</ref> одну поверхню дзеркала (замість чотирьох поверхонь лінз), і при цьому не висувається особливих вимог до однорідності скла не висувається. Все це призвело до того, що рефлектор став основним інструментом [[астрофізика|астрофізики]].
 
УВ [[астрометрія|астрометричних]] роботах, як і раніше, застосовують рефрактори, оскільки в [[астрометрія|астрометрії]] необхідно вимірювати положення світил зіз максимальною точністю. Справа в тому, що рефлектори дуже чутливі до малих випадкових поворотів дзеркала: оскільки кут падіння дорівнює куту відбивання, то поворот дзеркала на деякий кут α зміщує зображення на кут 2α. Аналогічний поворот об'єктиву в рефракторі дає набагато менший зсув.
 
ЯкРефлектор вже сказано, рефлектор зіз параболічним дзеркалом будує зображення дуже чітко, протещоправда тут необхідно зробити одне застереження. Зображеннязображення можна вважати ідеальним, поки воно залишається поблизу оптичної осі. При видаленні від осі з'являються викривлення. Тому рефлектор з одним тільки параболічним дзеркалом не дозволяє фотографувати великих ділянок неба, а це необхідно для дослідження [[скупчення|зоряних скупчень]], галактик і галактичних туманностей. Тому для спостережень, що вимагають великого поля зору, почали будувати комбіновані дзеркально-лінзові телескопи, в яких [[аберації оптичних систем|аберація]] дзеркала виправляється тонкою лінзою&nbsp;— '''меніском''', виготовленою зі скла, прозорого для ультрафіолетових променів.
 
Дзеркала рефлекторів у минулому (XVIII&nbsp;— XIX століттях) робили металевими зі спеціального сплаву, проте згодом, зіз технологічних причин, оптики перейшли на скляні дзеркала, які після механічної обробки вкривають тонкою плівкою металу, що має великий коефіцієнт відбивання (найчастіше&nbsp;— [[алюміній]]).
 
==== Монтування ====
Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його (внаслідок обертання Землі).
Адже зіркивнаслідок обертання Землі зорі та інші небесні об'єкти здійснюють видимий добових рух на [[Небесна сфера|небесній сфері]].
 
Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола яких дозволяє навести його практично на будь-яку ділянку неба. У ''вертикально-азимутальному монтуванні'' одна з осей спрямована в [[зеніт]], інша лежить у горизонтальній площині.
 
Більшість телескопів встановлюються на ''екваторіальному монтуванні'', одна з осей якого спрямована на [[полюс світу]] (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь [[Пряме сходження|прямого сходження]]). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається ''екваторіалом''. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що для відстеження світила ув полі зору телескопа виконується(після обертаннянаведення) здійснюється обертанням лише навколо однієї осі ій вонообертання є рівномірним<ref>[http://www.starlab.ru/showthread.php?t=6219 Использование Экваториальнойэкваториальной монтировки]</ref>. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо.
Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.
 
У ''вертикально-азимутальному монтуванні'' одна з осей спрямована в [[зеніт]], інша лежить у горизонтальній площині. Для того, щоб на азимутальному монтуванні утримати небесне тіло у полі зору, доводиться виконувати обертання навколо обох осей монтування (горизонтальної та вертикальної), до того ж це рух має бути нерівномірним.
Більшість телескопів встановлюються на ''екваторіальному монтуванні'', одна з осей якого спрямована на [[полюс світу]] (полярна вісь), а інша лежить у площині небесного екватора (вісь [[Пряме сходження|прямого сходження]]). Телескоп на екваторіальному монтуванні називається ''екваторіалом''. Перевага екваторіального монтування полягає у тому, що для відстеження світила у полі зору телескопа виконується обертання лише навколо однієї осі і воно є рівномірним<ref>[http://www.starlab.ru/showthread.php?t=6219 Использование Экваториальной монтировки]</ref>. Для такого обертання можна застосовувати простий механізм на зразок годинникового. Це особливо важливо під час тривалих спостережень, фотографування слабких об'єктів тощо.
 
Але для телескопів великої маси вертикальне та горизонтальне розташування осей набагатозначно спрощує конструкцію та розрахунок деформацій. Тому найбільші земні телескопи застосовують саме таку схему (попри складніше керування задля відстеження руху світил). ВпершеСеред великих телескопів таке монтування вперше було застосовано у СРСР [[1976]] року в СРСР для 6-метрового рефлектора, який отримав назву [[БТА]] ({{lang-ru|'''Б'''ольшой '''Т'''елескоп '''А'''зимутальный}}).
 
=== Радіотелескопи ===
{{Main|Радіотелескоп}}
[[Радіотелескоп]]и являють собою направленні антени, найчастіше параболічної форми. Оскільки радіодіапазон набагато ширший оптичного, конструкціяконструкції радіотелескопів можеможуть дужезначно відрізнятися.
 
== Найвідоміші телескопи у світі ==
 
=== Рефрактори ===
Розташування ій апертураапертури найвідоміших телескопів-рефракторів.
* [[Єркська обсерваторія]]&nbsp;— 102 см
* [[Шведський сонячний телескоп]]&nbsp;— 100 см
 
=== Рефлектори ===
* [[Дзеркальний телескоп Шайна]]
* [[БТА]]
* [[НайбільшийВеликий телескоп уКанарських світіостровів]]
* [[Дуже великий телескоп]]
* [[Європейський надзвичайно великий телескоп]]
 
* [[Хаббл (телескоп)|«Хаббл»]]
* [[Hipparcos]]
* «[[Гершель (космічний телескоп)|«Гершель»]]»
* «[[Кеплер (орбітальний телескоп)|Кеплер]]»
* «[[Джеймс Вебб (телескоп)|Джеймс Вебб]]»
 
== Примітки ==
{{reflist|group=1}}
 
== Джерела ==
{{reflist}}
* {{А-Е-С|стаття=Телескоп|сторінка=470|літера=t}}
 
== Посилання ==
** [http://www.youtube.com/user/AstroBioScope Відео-огляди телескопів]
** [http://astroscope.ua/ Астрономічний клуб - AstroScope.UA]
 
== Джерела ==
* {{А-Е-С|стаття=Телескоп|сторінка=470|літера=t}}
 
{{Phys-stub}}
17 004

редагування