Бальї: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот вилучив: de:Vogt (strongly connected to uk:Війт), pl:Landwójt (strongly connected to uk:Ландвойт), fi:Vouti (strongly connected to uk:Війт)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Franche-Comte-bailliage.jpg|thumb|Бальяжі Франш-Конте]]
'''Бальї''' — в середньовічній Франції королівський чиновник з переважно судовими функціями які він виконував на території бальяжа — дрібної адміністративної одиниці Північної [[Франція|Франції]].
'''Бальї''' ({{lang-fr|bailli}}) — в [[Велика французька революція|дореволюційній]] [[Франція|Франції]] представник [[король|короля]] або [[сюзеренітет|сеньйора]], який керував областю, званої '' бальяжей '', в якій представляв адміністративну, судову та військову владу. У Південній Франції подібні ж функції виконували [[сенешаль|сенешалі]].
 
== Етимологія ==
Слово «бальї» (''бажюль, бель'') відбувається, по всій видимості з середньовічного [[грецька мова|грецької мови]], оскільки в [[Візантійська імперія|Візантії]] титул «bajule» присвоювався наставникам «Багрянородного» принців. Грецьке слово, у свою чергу, ймовірно, сходить до латинського "bajulus» — тобто «намісник». Як вважається, у Франції титул «bajule» вперше ввів в ужиток [[Карл I Великий|Карл Великий]], присвоївши його [[Арнульф|Арнульфу]] — вихователю [[Людовик I Благочестивий|Людовика Благочестивого]].
== Бальї у Франції ==
Посада бальї була заснована в [[XIII століття|XIII столітті]], королем [[Філіп II Август|Філіпом-Августом]], що розділив королівський [[домен]] на частини, звані бальяжей. Вирушаючи в [[Хрестові походи|Хрестовий похід]], [[1190|1190 року]] Філіп-Август, доручив керування бальї частинами королівського домену, спеціально зобов'язавши їх правити суд не рідше ніж раз на місяць, причому спеціально обумовивши, що під їх юрисдикцію в першу чергу потрапляють справи про зраду, вбивство або викраденні людей. Під початком бальї повинні були знаходитися міські [[прево]], йому ж давалося право оскаржити їх рішення.
 
Вищою інстанцією по відношенню до бальї мав служити [[регент|регентський]] раду, куди належало за необхідності подавати скаргу на його рішення, і куди бальї повинен був особисто з'являтися для звіту.
 
Далі, крім чисто суддівських обов'язків, на бальї покладався також нагляд за збором податків, керування адміністрацією бальяжа від імені короля, розбір скарг на королівських [[васал|васалів]], і командування місцевими військами.
 
[[Людовик IX (король Франції)|Людовик Святий]] поставив на завойованих землях чотирьох нових т. зв. «великих бальї» — для графства [[Вермандуа]] — [[Сен-Кентін|Сен-Кентіне]], для Шампані — в [[Сан (Йонна)|Сансі]], для [[Бургундія|Бургундії]] — в [[Макон|Маконі]] і для [[Овернь|Оверні]] — в [[Сен-П'єр-ле-Мутьє]].
 
Водночас, для уникнення зловживань, Людовик (ордонансамі [[1254|1254]] та [[1256|1256 років]], і слідом за ним [[Філіп IV (король Франції)|Філіп Красивий]] [[1303|1303 року]]) намагалися обмежити владу цього чиновника певними правилами. Так, для бальї було заборонено у місці виконання ним своїх обов'язків — набувати власність, приймати подарунки, женитися або одружити дітей, їм відтепер заборонялося після виходу у відставку затримуватися на колишньому місці більше сорока днів; винятком був випадок, якщо уже колишньому бальї вимагалося виступати відповідачем у суді, також їм належало судити «великих та малих за одним і тим же законам».
 
Також бальї відтепер ставилося в обов'язок особисто з'являтися перед королівським парламентом, де і давати звіт у своїх судових рішеннях, управлінні та фінансовій політиці.
 
Власне справи, всі ці заборони були спрямовані проти можливості для бальї узурпувати владу та перетворитися з королівського чиновника в фактичного господаря області — при тому, що посада їх сама по собі повинна була зміцнювати королівську владу на противагу феодальної.
 
Так, в одному з призначень, зроблених в ті ж часи, бальї уповноважувався у разі якщо «'' до вашого слуху дійшло, що духовні монсеньйор, представники церкви лагодять комусь образи, ви зобов'язані про те сповістити короля; якщо світські монсеньйор бажають застосувати до вас силу, ви не зобов'язані це терпіти; якщо монсеньйор адвокати бажають пожерти народ, ви повинні зібрати про те вичерпні відомості і дати про те знати королю. ''»
 
Цікаво також, що бальї повинен був серед іншого бути «Легіст» — тобто займатися спеціальним, вичерпним для того часу вивченням законів та звичаїв. Це також накладало деякі обмеження; так в [[XIV століття|XIV столітті]] увійшло звичку призначати для одного і того ж району двох бальї, як було сказано у відповідному документі «'' колишній єдиним — хороший воїн, при тому, що недостатньо обізнаний у розборі скарг ''».
 
В цей же час посаду, колишня раніше єдиної, власне своїй розпадається на дві — з'являються бальї «мантії» та «шпаги» — перші як судові чиновники, другі — військові.
 
В [[1413|1413 р.]] [[Карл VI Божевільний|Карл VI]] після бунту кабошьенов у Парижі, своїм ордонансом дозволяв бальї під свою особисту відповідальність призначити собі заступника, який міг би взяти на себе суддівські функції — в часи [[Карл VII (король Франції)|Карла VII]] (ордонанс [[1454|1454 р.]]) кількість заступників зросла до двох — один з них уповноважує завідувати «загальними», інший — «приватними» судовими справами. [[Карл VIII (король Франції)|Карл VIII]], в [[1493|1493 р.]] зробив призначення заступників суворо обов'язковим. [[Людовик XII (король Франції)|Людовик XII]] передав [[Парламент|Парламенту]] права призначати та самих бальї та їх заступників, причому від останніх потрібно бути ліцензіатами загального та канонічного права.
 
Надалі кількість заступників продовжувало зростати. Кожний бальї поступово обзаводився заступника по загальному кримінальному праву, за загальним цивільному праву, і безліччю заступників з окремих питань. В [[1561|1561 р.]] обов'язки бальї «довгої мантії» (тобто суддівського) та бальї «короткій мантії» (тобто військового) були жорстко та остаточно розділені, з [[1579|1579 р.]] військовому бальї остаточно було заборонено займатися питаннями судочинства.
 
На початок [[XVI століття|XVI сторіччя]] військові функції бальї відійшли до губернаторів, збір податків — спеціально для цього назначавшимся чиновникам, і бальї перетворився (при змішанні обов'язків, характерному для цих часів) в командувача місцевим ополченням, а в [[XVII століття|XVII]] і [[XVIII століття|XVIII століттях]] — в дворянського губернатора, який зберіг, втім, свої привілеї та призначають обов'язково з аристократів.
 
Сеньйори окремих земель також мали власних бальї, що мали ті ж права, що і королівські бальї у відповідному домені. У багатьох єпископства та абатствах були власні бальї.
 
У Парижі, «палацовий бальї» в Палаці Правосуддя виконував функції легісти. «Судовий бальї» в соборі Нотр-Дам виступав як фахівець з канонічного права, власний бальї мався також у Паризькому арсеналі.
 
Остаточно посаду бальї зникла у післяреволюційній Франції.
 
== На Мальті ==
В [[госпітальєри|мальтійському ордені]] посаду бальї відповідала офіцеру, наступного за старшинством за великим пріором, і була старшою по відношенню до командора.
 
== У Швейцарії ==
 
У Швейцарії бальї виконував обов'язки глави судового округу (Landvogt), в його руках зосереджувалася виконавча влада. В [[Адміністративний поділ Швейцарії|кантонах]], де говорили [[німецька мова|по-німецьки]], титулу бальї відповідав Amtmann (або Ammann), вибираємо громадянами кантону — в такому разі, він носив ім'я Landammann, міста — Stadtammann або [[комуна (Швейцарія)|комуни]] Gemeindeammann.
 
== На Нормандських островах ==
З часів [[Генріх II Плантагенет|Генріха II]], на Нормандських островах і в самій Нормандії, колишньою частиною англійського королівства, існував '''бейклі''' (сучас.'''[[бейліф]]'''), чиї обов'язки відповідали королівському бальї. На [[Нормандські острови|островах]] ця посада існує та понині (див. [[Бейлівік]]).
 
== Див. також ==
[[Бейлівік]]
 
== Джерела ==
* {{СМТИН}}
* [http://www.blason-armoiries.org/institutions/b/bailli.htm Au Blason des Armoires. Bailli]
{{reflist}}
 
[[Категорія:Історія Франції]]