Сайда (місто): відмінності між версіями

Нагода з'явилася після розгрому [[Дарій III|Дарія III]] під [[Битва при Іссі|Іссом]]. Сідоняни одразу повстали і запросили до себе македонський гарнізон. Александр доручив [[Гефестіон]]у знайти місту нового царя з кола знаті, що стала на чолі повстання. Проте усі ватажки відмовилися, оскільки не належали до царського роду, з якого за звичаєм могли обирати монархів. Тож на трон посадили далекого родича Абдаштарта ІІ на ім'я [[Абдалонім]], що був людиною незаможною і навіть сам обробляв свій сад. Александр і його соратники розглядали Сідон не лише як важливий центр міжнародної торгівлі, але як місто суднобудівників. Потреба у постійному поповненні флоту стала особливо гострою з початком війн між діадохами, тож Сідон кілька разів переходив із рук в руки. Однак Абадалоніму вдалося зберегти царську владу і навіть передати корону сину - [[Тін (цар Сідона)|Тіну]].

У [[301 р. до н. е.]] місто опинилося під владою Птолемея I і ціле сторіччя залишалося під контролем його нащадків, які всебічно спряли подальшій еллінізації Фінікія. Грецьку мову почали використовувати не лише в спілкуванні з новою владою, але й в щоденному житті міської громади. Внутрішній устрій Сідона також мало відрізнявся від устрою звичайних грецьких полісів. Коли у [[280 до н. е.|280&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] місцева царська династія перервалася, на сідонський трон [[Птолемей ІІ]] всадив свого стратега [[Філокл (цар Сідона)|Філокла, сина Аполлодора]]<ref>[[Феокрит]], Іділ., XVII, 110</ref>, і це вже не викликало жодних заперечень з боку громадян. У [[275 до н. е.|275&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]] царська влада в Сідоні взагалі була скасована і надалі місто очолювалиочолював обрані посадовці - [[рабі]] (його також на грецький лад іменували [[архонт]]ом) та [[суфет]]и. Фактично ж усі важелі впливу зосереджувалися в руках міської ради, що стояла на сторожі інтересів торгівельної олігархії.