Верхова їзда: відмінності між версіями

м
Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без категорій; косметичні зміни
(tagged non-categorized.)
м (Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без категорій; косметичні зміни)
'''Верхова їзда''' - вид спорту з давньою історією. Вперше [[кінь]] пішов під сідло людини в [[Азія|Азії]]; звичайно приписують це [скіфському племені [[сколоти|сколотів]]. [[Європейці]] запозичили цей спосіб пересування у [[перси|персів]], головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого [[Мистецтво|мистецтва]]; великою популярністю користувалися [[кіннота|кінноти]] фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в [[Греція|Греції]], а потім і [[Рим|Римі]] особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування [[кавалерія]] являла собою лише допоміжний вид [[зброя|зброї]] і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських [[обладунки|обладунків]]. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються [[кавалерія|кавалеріїїї, відносно ж любителів - вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту. <br />
Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі [[вершник|вершника]], і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. [[Східні народи]] переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі [[Південна Америка|Південної Америки]] (ковбої) почасти наші [[козаки]] і [[тубільці]] [[Кавказ|Кавказу]] і більшість їздців-самоучок, напр. [[фермер|фермери]], [[селяни]] і т. п. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі [[європейські народи]] прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними .
 
{{Без категорій|дата=квітень 2013}}
220 373

редагування