Іспано-південноамериканська війна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 86:
[[5 грудня]] 1865 року Перу і Чилі уклали воєнний альянс проти Іспанії, до якого пізніше долучилися Еквадор ([[30 січня]] [[1866]] р.) і Болівія ([[22 березня]] 1866 р.). [[14 грудня]] 1865 року Прадо денонсував договір Віванко—Пареха і оголосив війну Іспанії.
 
Основною задачею флоту на той момент була деблокада чилійських портів. СЗ цією метою перуанські кораблі «Амасонас» ита «Апуримак» ще [[3 грудня]] відплили на південь, до острівця Абтао, на якому була розташована чилійська військово-морська база і суднобудівельна верф. Острівець знаходився в глибині архіпелагу і був оточений численними рифами і мілинами, які утруднювали маневрування. Там до перуанських кораблів долучилися чилійський корвет «Есмеральда», шхуна «Ковадонга» (захоплена у іспанців при Папудо) і паровий транспорт «Майпу». В середині січня з Європи підійшли закуплені у [[Франція|Франції]] перуанські корвети «Америка» і «Уньйон». [[7 лютого]] [[1866]] року відбулася [[морська битва при Абтао]], яка не принесла перемоги жодній зі сторін, однак під час якої іспанські кораблі були змушені відступити.
 
[[31 березня]] 1866 року іспанська ескадра помстилася за захоплення «Ковадонги» і опір при Абтао обстрілом порту Вальпараїсо. Вальпараїсо не мав берегових укріплень і не міг вчинити іспанцям опору. Внаслідок бомбардування місто було практично знищено, однак людських жертв не було, тому що населення, сповіщене про обстріл, покинуло місто. Після карального бомбардування Вальпараїсо іспанська ескадра вирушила в Кальяо.